Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1210400000
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:з 19 грудня 1923 року
Поділ міста:
Площа:84652893.6457607
Населення:249,6 . (12012)1
Густота населення:809 осіб/км²
Поштовий код:51900-51989
Телефонний код:+380-569(2)
Домені імена:
Телефонний код:Дніпродим
Назва мешканців:
День міста:перша неділя червня
Міста-побратими: Кельце Бобруйськ Хімки Теміртау Алчевськ
Водойми:Дніпродзержинське водосховище, Дніпро

Адреса:м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, 53-30-70
Веб-сторінка:http://www.dndz.gov.ua
Мер міста:Сафронов Станіслав Олександрович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:334781
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:84652893.6457607
Периметр:81247.858392763
Сусіди:Дніпродзержинськселище Орджонікідзесело Степовесело Єлизаветівкасело Кулішісело Українкаселище міського типу Аулисело Благовіщенкаселище Світлеселище міського типу Карнаухівкаселище міського типу Миколаївкаселище міського типу Курилівка



Дніпродзержи́нськ(до1936року —Кам`янське ) —містообласного значенняДніпропетровської області .
Історія[ред.₴Заснування та розвиток В часи Київської Русі у цій місцевості проходили важливі торгові шляхи —Соляний ,Залозний , воднийГрецький шлях , поблизу була переправа через Дніпро. Внаслідок постійнихтатаро-монгольськихнабігів ці землі перетворилися на частинуДикого поля .
Ігнатій Ясюкович — перший керівник металургійного заводу та розбудовник Кам`янськогоПершим відомим поселенням людей на території сучасного Дніпродзержинська є згадуваний Ґійомом де Бопланомще у 1-ій половині17 століттяРоманівський курган, де був укріплений перевалочний пункт та на якому запорозькі козаки збиралися на військові ради. Згодом тут з`явилось козацьке поселенняРоманкове . Масове заселення цих земель почалося в період існуванняНової Січі , коли виникли запорозькі слободиКарнаухівка(1738 рік),Тритузне(1740 рік), що входили до складуКодацької паланки [8].Село Кам`янське вперше згадується у1750році у зв`язку з будівництвом церкви. Назва походить від слова камінь, оскільки в ті часи береги Дніпра були кам`янистими. Назви ж Карнаухівки і Тритузного походять від їхніх засновників — козаків Семена Карнауха і Данила Тритуза (Трейтуза)[8].Після ліквідаціїЗапорозької Січіу1775році селища отримали статус казенних військових поселень та увійшли до складуСаксаганського(згодомНовокодацького ) повіту Слов`янської провінціїНоворосійської губернії . Від1802року — у складіКатеринославського повіту Катеринославської губернії .
Вид на Кам`янське та металургійний завод. КінецьХIХ —початокХХстоліття.Відірване від головних торгових шляхів і основних промислових районів, Кам`янське розвивалося досить повільно. За даними перепису 1782 року в селі налічувалось близько тисячі жителів. Їхніми основними заняттями були землеробство, скотарство, рибна ловля, промисли.Розвиток села пожвавився у другій половині19 століття , в період індустріалізаціїРосійської імперії . У Кам`янському з`являютьсякузні , олійниці , крамниці,млини . У 1880-х роках, після спорудженняКатерининської залізниці , яка проходила поблизу і з`єднувалаДонбасізКривбасом , у Кам`янському починає розвиватися промисловість. У 1884 році на північно-західній околиці селища побудовано шпало-просочувальний завод для потреб Катерининської залізниці, введений у дію того ж року, також відкрито залізничну станцію Тритузна, що з`єднувала спеціальною гілкою зі станцією Запоріжжя-Кам`янське. Станом на 1886 рік у слободі мешкала 2 901 особа[9], налічувалось 479 дворів, була православна церква і базар по неділях. Слобода входила до складуРоманківської волостіразом з Романковим, Тритузним і Аулами. Карнаухівка входила до Діївської волості.У1887році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство (засновники з Бельгії, Польщі та Франції) розпочало будівництво найбільшого на той часметалургійного заводу(тепер —Дніпровський металургійний комбінатімені Ф. Дзержинського). 17 лютого 1889 року була введена в дію першадоменна піч .Чисельність населення Кам`янського почала швидко зростати за рахунок нових робітників заводу і у 1896 році вже становила 18 тисяч осіб. [ред.₴ХХ століття Під час революційних подій1917 – 1920років Кам`янське перебувало під владою різних політичних сил та військових угрупувань. 28 грудня 1917 року було встановлено радянську владу, а в квітні 1918 село зайняли німецько-австрійські війська, які підтримувалиГетьманат . Наприкінці 1918 року німецькі війська залишили Кам`янське. До червня 1919 року місто під владою більшовиків у складіУСРР . В червні-липні 1919 року військаЧервоної Арміївели бої за Кам`янське і Катеринослав із військамиДобровольчої АрміїДенікіна , внаслідок яких 26 липня 1919 року село захопили останні. 1 січня 1920 року Кам`янське остаточно захоплене Червоною Армією.Ще на початку 1919 року Кам`янська Рада робітничих депутатів прийняла рішення про перетворення села на місто.19 грудня 1923рокуВУЦВКзатвердив рішення про надання статусу міста.До1923року Кам`янське залишалось у складі Катеринославського повіту Катеринославської губернії. У 1926 Кам`янське стало центром району у складіКатеринославської , а згодомДніпропетровської округи . Після створення у 1930 році Дніпропетровської області Кам`янське отримало статус міста обласного підпорядкування.
Будівництво районної електростанції, 1930 р. 1 лютого 1936року Кам`янське перейменоване на Дніпродзержинськ на честь радянського державного діячаФелікса Дзержинського .У 1938 р. до складу міста включені селаРоманковетаТритузне .Протягом 20—30-тих років у місті було збудовано декілька потужних промислових підприємств: 1926 — вагонний цех металургійного заводу відокремлено у самостійне підприємство —вагонобудівний завод ;1931 — введено в експлуатацію першу чергу Дніпродзержинської ДРЕС;1933 — збудованококсохімічний завод ;1934 — збудованоцементнийзавод;1938 — біля станції Баглій, поза тодішніми межами міста збудовано азотно-туковий завод, який випускавмінеральні добривата кислоти. У 1935 році у Дніпродзержинську запущено перший трамвай.Під часДругої світової війниз 23 серпня 1941 року по 25 жовтня 1943 року місто було окуповане німецько-фашистськими військами. Внаслідок окупації та боїв за звільнення міста всі підприємства міста зазнали руйнувань, також зруйновано багато житлових будинків.У післявоєнні роки роботу промислових підприємств було відновлено. У 1952 році збудовано другий коксохімічний завод, а у 1956 році розпочалось будівництвоДніпродзержинської ГЕС . Також збудовано чавуноливарний завод, хлібозавод, завод «Буддеталь».