Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1212400000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1779 р.
Рік віднесення до категорії міст:з 1784 р. року
Поділ міста:
Площа:48324355.0149007
Населення:▼ 110 609 (12011160.)
Густота населення:865 осіб/км²
Поштовий код:51400—51429
Телефонний код:+380-5632
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:18 вересня
Міста-побратими:
Водойми:Самара, Вовча, Гніздка, Кочерга.

Адреса:51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, 95, 6-04-04
Веб-сторінка:http://pavlograd-official.org
Мер міста:Метелиця Іван Сергійович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:413913
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:48324355.0149007
Периметр:80918.9264731842
Сусіди:село Привовчанськесело Богуславсело Малоолександрівкасело Вербкисело Веселеселище НовоселівськеПавлоградсело Межиріч



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіПавлоград (значення) . Павлогра́д  — місто обласного значенняДніпропетровської області , центрПавлоградського району , центр вугільного басейнуЗахідний Донбас .
Історія В 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив таємний козацький шлях на Кальміус і Кагальник.На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Хижняк розпланував розташування слободи, виділив місце для церкви з дзвіницею, школою та шпиталем, призначив вулиці та місця для побудови будинків слобожан і запросив сімейний та осідлий народ селитися в слободі та влаштовуватись будинками і садибами.Невдовзі зимівнику було надано ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська. Матвія Хижняка було призначено осадчим слободи та земським наглядачем. У 1784 році іменним указом Катерини II «Розпорядження по налагодженню Катеринославського намісництва» слобода Луганська була перейменована у повітове місто Павлоград, яке увійшло до складу Катеринославського намісництва.[1]За іншою версією історія міста починається з окопа, коли в1779році, у трикутнику між річкамиГніздкою ,ВовчоютаКочергоюпоблизу слободи Луганської був споруджений окоп (шанець). Цим окопом та вищезгаданими річками утворилась загороджена місцевість (град) [Джерело?] , яка і була названа Павлоградом.У1784році Павлоград отримав статус міста і став центромКатеринославського намісництва . Першими поселенцями міста були запорожціСамарськоїтаКальміуськоїпаланок, а також демобілізовані військові які займалися скотарством і рільництвом. Розквіт натурального господарства прийшовся наXIXст. НаприкінціXIXст. Павлоград став відомим центром торгівлі зерном та борошном. Розвиток торгівлі обумовив заснування міського банку, створення акціонерного товариства борошномельної та круп`яної промисловості. Під кінецьXIXст. до діючих салотопних та шкірзаводів, тютюнової фабрики, олійниць у місті додалися парові млини, ситценабивна фабрика, олійний та ливарний заводи; розширялися борошномельне, пивоварне виробництва. Росла мережа освіти — у1897році в місті діяло 12 навчальних закладів.Під часНімецько-радянської війнив окупованому місті містився підпільний обком КПБ/У/ на чолі з М. Сташковим .У50 -ті роки почалося будівництво шахт. Розвідані запаси вугілля дали підставу вважати м. Павлоград центромЗахідного Донбасу . Побудовано 11 шахт, Центральна збагачувальна фабрика.Протягом післявоєнних десятиліть складалася машинобудівна промисловість: заводи «Хіммаш», «Литмаш», «Сільмаш», будівельні: завод «Павлоградзалізобетон», «Будбаза», завод стінових матеріалів, силікатний завод, завод мобільних будівель, трест «Павлограджитлобуд».Успішно працювала швацька фабрика, завод продтоварів, 2 хлібозаводи, меблева фабрика, шкірзавод, що згодом переріс у взуттєву фабрику.