Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1221411000
Змін всього:
Дата заснування/створення:17 століття
Рік віднесення до категорії міст:з 1981 року
Поділ міста:
Площа:18279103.2401891
Населення:
Густота населення:500 осіб/км²
Поштовий код:52001-52004
Телефонний код:+380-562(2)
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:25 вересня
Міста-побратими:
Водойми:Кільчень, Самара

Адреса:м. Підгородне, вул. Центральна, 46, 712-90-77
Веб-сторінка:
Мер міста:Дудка Петро Федорович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:366569
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:18279103.2401891
Периметр:30486.3829187891
Сусіди:Дніпропетровськмісто Підгороднесело Перемогасело СпаськеНовомосковськселище міського типу Ювілейне



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіПідгородне (значення) . Підгоро́дне  —місторайонного значення уДніпропетровському районі Дніпропетровської області .
Історія В місцевості, де розташоване Підгородне, на березі Кільчені були виявленікурганиепохиміді — бронзи , які відносяться дотрипільської культури , а такожскіфів ,сарматівікочівників 11 — 14століть. Розкопки проводились I. Ковальовоюу1973році.Перші відомі поселення виникли на території сучасного Підгородного на початку17 століття . Спершу тут булизимівники козаківта військової старшини із запорізького містечкаСтара Самара [2]. У1688році після спорудження Богородицької (Усть-Самарської) фортеці для захисту від татарських нападів сюди із Старої Самари переселилося багато козаків[3].ЗаПрутською угодою 1711року, Усть-Самарська фортеця була зруйнована і російські війська відступили за річкуОріль . До1735року ці землі були під владоюКримського ханства , а тоді знову перейшли доРосійської імперії .Після зруйнування1775рокуЗапорізької Січіцю місцевість знову заселили запорожці.У 1776 році, при впадінні річки Кільчень в річку Самару, за розпорядженням Азовської губернської Канцелярії, було засноване місто Катеринослав (так званий Катеринослав І або Кільченський).У1778році запорозькі хутори, були об`єднані у державну військовуслободуПідгородну. Назва була пов`язана із розташуванням поблизу губернського міста Катеринослава — «під го́родом». Населення слободи у1782році складало 896 осіб.У1784році через несприятливі кліматичні умови й часті хвороби, за наказом Катерини ІІКатеринославперенесли на правий, більш високий та сухий берег Дніпра, а Катеринослав І переіменували уНовомосковськ  — центрНовомосковського повіту . Це сповільнило розвиток Підгородного, яке мало бути частиною Катеринославу Кільченського.Козацьке населення слободи було включене доКатеринославського козацького війська , після його ліквідації у 1796 році військових жителів Підгородного переселили наКубань , а решта отримали статус державних селян.За переписом 1826 року в Підгородному налічувалось 180 дворів з населенням 1 044 жителі.У1856році прокладено перше уКатеринославській губерніїкам`яне шосе довжиною 9 верст між Катеринославом і Підгородним.У1886році Підгородне було центром Підгороднянської волостіНовомосковського повітуз 3328 мешканцями, 543 дворами. Тут було волосне правління, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, пошта (поштова станція), 3 готелі, 4 магазини (лавки), ярмарок, базар по середах і п`ятницях. [ред.₴ХХ століття Напередодні Першої світової війни в Підгородному налічувалось 1 170 дворів і 7 831 житель[4].Під часПершої світової війниі революційних подій1917 – 1920років Підгородне захоплювали військові частиниЧервоної Армії , німецько-австрійські війська, частини білогвардійської армії генерала Денікіна . На початку1920року у селі встановлено радянську владу.До Підгородного було включено територію німецькоїменонітськоїколоніїКронсгартен , яку жителі покинули перед приходом до влади більшовиків.За адміністративним поділом УРСР 1923–1932років село Підгородне входило до складу Новомосковського районуКатеринославської(згодом —Дніпропетровської ) округи. У 1938 році увійшло до складу новоутвореногоДніпропетровського району . Тоді ж Підгородному було надано статусселища міського типу .Протягом20 — 30 -х років під часколективізаціїу Підгородному створювалиськолгоспи . На 1940 рік у селищі їх було 5, найбільший з яких ім. Ульянова. Селище було електрифіковане і радіофіковане. Тут був клуб, 6 магазинів, амбулаторія.У 1930 році в Підгородному було побудовано аеродром, який до 1951 року був основним аеропортом Дніпропетровська[5].Під часнімецько-радянської війнисело було окуповане німецькими військами з серпня 1941 по вересень1943року.Після війни відбулося об`єднання колгоспів та реорганізація урадгосп«Підгородний», головним завданням якого було забезпечення овочами сусіднього Дніпропетровська.Головою Підгородненської селищної ради з 1937–1941 і 1944–1969 роках була Явдоха Василівна Таран.У1981році Підгородному надано статус міста.У1987році південно-західний житловий масив міста Підгородне виділений в окремий населений пункт і названий селищемЮвілейне , яке стало адміністративним центром Дніпропетровського району[6].За переписом 1989 року у Підгородному мешкало приблизно 19500 осіб.