Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:0520655300
Змін всього:
Дата заснування/створення:1391
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:8809619.67635472
Населення:▲6466 (01.01.2011)1
Густота населення:5932 осіб/км²
Поштовий код:23252
Телефонний код:+380 432
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річка Воронка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:182871
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:8809619.67635472
Периметр:23556.4688777867
Сусіди:село Комарівсело Федорівкаселище міського типу Вороновицясело Глинянецьсело Дубовецьсело Марківкасело Чаульськесело Кальнишівкасело Кордишівкасело Тростянецьсело Побережнесело Степанівкасело Шендерів



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіВороновиця . Воронови́ця—селище міського типу Вінницького району Вінницької області України . Розташоване поблизу невеликої річки Воронки — притокиПівденного Бугу . Через Вороновицю пролягає автошлях та залізнична колія.Населення— 6406 (2001).У центрі смт Вороновиці розташований костел Михаїла Архангела (XVIII ст.), трибанна дерев`яна Михайлівська церква (XVIII ст.). Костел був закладений із1793Францом Ксаверієм Горохольським, а закінчив його будувати Ян Непомуцен Горохольський.У спорудженому в селищі в 70-х роках XVIII стотіття палаці міститьсяВороновицький музей історії авіації та космонавтики Українита музей кобзарського мистецтва (меморіальна кімната-музей кобзаря Володимира Максимовича Перепелюка).
Історія[ред.₴Перша згадка Вороновиця належала знаменитій шляхетській русинській родині Вороновичів г. Кміта або пізнішеКмітів . Вороновичі походять від лицаря Ворони. Вороновиця згадується в письмових джерелах також як Воронове Городище. З Вороновичів походили перші віницькі старости: Олександр Воронович, Матвій Кміта.Перша згадка про Вороновицю зустрічається у писемних джерелах за1391рік. В той час у Вороновиці нараховувалось 110 осель.Донька Івана Вороновича, вийшовши заміж за Михайла Ласку, отримала Вороновицю в посаг. Від родини Ласків Вороновиця разом з Теофілою Ласка перейшла до Мартина Радзимінського. Через шлюб Ани Радзімінської з Михайлом Горохольським Вороновиця перейшла до Горохольських. В серединіXVIII століттяВороновиця стає власністю Михайла Гoрохольського г. Сирокомля, і зостається в цій сім`ї понад 100 років.За указомкороля Августа IIIу1748році Вороновиця одержує статус міста. [ред.₴Палац Грохольського У 70-х рокахXVIIIстотіття Франц Ксаверій Гoрохольськкий будує на місці старого панського маєтку великийпалац . Палац було побудовано в стилі ранньогокласицизму , в1770 — 1777  рр. Архітектурні прийоми будівництва запозичені із італійської архітектурної епохиПалладіо— палаци з легко вигнутими бічними крилами. Схема палацу — головний об`єм палацу зпортикомтафронтоном , який доповнюється по боках галереями, що закінчуютьсяпавільонами . Aрхітектором був німецький архітектор Лоренц Гедон.Триповерховий об`єм палацу є центром композиції маєтку. Він розташований на найвищому пагорбі місцевості. За допомогою широко розкритих полуовальних крил, будинок начеобіймавтих, хто наближався до палацу. По периметру крила охоплює орнамент із гирлянд плодів і квітів, який чередується з черепами биків — мотив букраніїв, запозичений з архітектури Стародавнього Риму. Антоні Грохольський під час свого перебування вРимітаЛіворнов1797закупив там 519 картин відомих французьких, голандських, фламандських та італійських художників, такожТіціана . Крім того палац мав полотна Рембранта,Рубенса . Частина колекції була замурована в стіні і з часом була знищена вологою.Загальна площа приміщення будинку 2500 м². В приміщенні розташовано 43 кімнати: 1-й поверх — вестибюль, гардероб, прийомна, служби.2-й поверх — парадні кімнати, їдальня, кабінети, бібліотека.3-й поверх — жилі кімнати, приміщення для прислуги. Найбільш парадними і багато оформленими були зали другого поверху південного крила, де зберігся скульптурний декор стелі (тепер тут розташований музей авіації та космонавтики). Решту займає школа. Палац був оточений парком, закладеним в кінці XVIII ст. Територія парку спланована за принципом французьких парків XVIII ст. Перед головним фасадом був розташований круглий партер, оточений цегляною огорожею. З правої сторони палацу була стайня на сто козацьких коней. Головна алея була засаджена липами. [ред.₴Вороновиця в 19 столітті Останнім власником, вороновицького маєтку, із Грохольських був — Адольф Грохольський, після його смерті палац і маєток перейшов його брату Людгарту. За постановою російського уряду Людгарт Горохольський змушений був продати свій маєток. Від арешту та зіслання в Сибір врятував його місцевий козак Іван Містота, попередивши вночі, що будинок оточений російськими військами. Горохольський продав маєток Можайському. А будинок в1869  р. придбав вОдесіна торгах Микола Федорович Можайський — капітан II рангу. Але згодом новий володар трагічно загинув і управляти маєтком приїжджає брат покійного — капітан І рангуОлександр Можайський . Він проживав у садибі з1869по1876  р. [ред.₴Експерименти Можайського За період життя у Вороновиці Олександр Федорович крім того, що обіймав посадуБрацлавськогомирового судді, він виконав значну роботу, яка передувала побудові повітроплавального снаряду. Він проводив досліди з птахами, вивчаючи умови горизонтального польоту, моделює велетенські повітряні змії. Саме, проживаючи у Вороновиці, Можайський виготовляє свою першу модель. Вона складалась із невеличкого човника, в середині якого вміщена годинникова пружина. Човник встановлений на чотирьох коліщатах, які слугують для розбігу і приземлення. До бортів човника прикріплено крильце, застосовано невеликий пропелер, вертикальне та горизонтальне оперіння. Для випробовування своєї моделі Олександр Федорович вибрав високий пагорб на березі р.Південний Бугбіля с.Потуш , що в урочищіДубина , де розташовувалася дача Можайських. Планер прив`язували довгим мотузком до трійки коней. Коли коні швидко тягли воза, особливо з гори, планер злітав у повітря і рухався за возом, при зменшенні швидкості апарат знижувався і котився на своєму візку. Польоти на повітряному змії дали можливість О.Ф. Можайському правильно визначити розміри підйомної поверхні, здатної тримати літальний апарат, важчий за повітря, з людиною. Олександр Федорович з новою енергією береться за свої літаючі моделі і значно удосконалює їх.У1876році О.Ф. Можайський вирішує переїхати доПетербурга , щоб там, як він писав: «Подальшими дослідами над моделями перевірити свій проект повітроплавання».Повітряний змій Можайського зберігався досить довго. Виявлено, що у 90-х роках молодий Можайський (Микола Миколайович) відремонтував змія і демонстрував його польоти на дачі «Дубини». Дача Можайських «Дубина» згоріла в1918  р., на жаль згоріла і модель планера. Сьогодні на місці випробовування апарату встановлено пам`ятний знак, збереглись залишки парку, який був біля дачі.В кінці 19 ст. тут був костел, церква мурована1777р, синагога, молитовний будинок, 320 осель, 2035 мешканців, 2 класова школа, 4 млини, 72 ремісники, цукровня закладена 1874.Багато чого бачило на своєму віку Вороновиця: коронованих осіб, революції, війни репресії, будівництвосвітлого майбутнього , всі ці катаклізми пережив палац Грохольських.