Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:0522210100
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:а рішенням
Поділ міста:
Площа:10254163.2168649
Населення:▼8 867 (2011)
Густота населення:910 осіб/км²
Поштовий код:22500-22505
Телефонний код:+380-4358
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:Соб

Адреса:22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Леніна, 30, 2-34-50
Веб-сторінка:http://lipovets.com.ua
Мер міста:Майданюк Микола Іванович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:153975
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:10254163.2168649
Периметр:28093.4715666067
Сусіди:село Попівкасело Трощасело Гордіївкасело Хмельовесело Струтинкасело Хорошасело Теклинівкасело Вікентіївкасело Улянівкасело Нападівкасело Славнамісто Липовець



Ли́повець— місто уВінницькій області . Районний центроднойменного району .
Історія Про наявність поселення на місці сучасного Липовця свідчать знахідки тут античних монет V ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. Перша письмова згадка про Липовець датується1545роком. Також існує гіпотеза, що відзначене у Руському літописі за 1150 рік поселення Куниль лежало в межах Липовецького мікрорайону Скакунка.Липовець виник на давньому чумацькому шляху в верхній течії річкиСобв межах історичної земліБрацлавщини .В XVI столітті Айсин Верхній (як тоді звалось поселення) приваблює переселенців з Волині і з 1601 року переходить під власність найбільшого українського магнатаЯнуша Острозького . З 1602 року з`являється назва Липовець і він стає містом. В 1628 році тут нараховувалось 1100 будинків, або в півтора рази більше, ніж у Вінниці. Був свій староста — Ярош Чернявський.З початкомвизвольної війнипід проводомБогдана Хмельницькогойого соратникМаксим Кривонісвідбиває Липовець у магнатаІєремії Вишневецького . В 1649 році Липовецька козача сотня входить доКальницького полку . Його полковника Івана Богуназвільняють від облоги у Вінниці після перемоги полківЙосипа ГлухаіМартина Пушкаряпід стінами Липовецького замку над ударними силами польського гетьманаКалиновського 19 березня 1651року. За це через два роки польський полководецьСтефан Чарнецькийспалив Липовець і він надовго перетворився в звичайне село.У XVIII столітті його кілька раз здобувалигайдамаки , що стало основою сюжету історичної драми Івана Кочерги«Алмазне жорно». В цей час Липовець стає центром «губернії Липовецької» князівЛюбомирських , які спродують його графу Лукашу Струтинському. Він був першим дідичем, що замешкав у Липівці. Це сприяло його відродженню. Коли в 1775 році тут нараховувався 251 будинок, то після Струтинських — в 2 рази більше.Післядругого поділу Польщів 1793 році Липовець відійшов до Росії, став повітовим містомКиївської губерніїі йому високим імператорським указом був присвоєний герб у вигляді срібного бика на червоному фоні.Післядругого і третього поділів ПольщіЛиповець — центр округу Брацлавського намісництва, а з 1797 року — повіту Київської губернії. З 1804 року тут з`являється повітовий суд, тюрма, військові казарми, кінно-поштова станція (з 1833 р.). В поліції на чолі із справником нараховувалось 15 чол.У 1803-1822 роках збудовується Католицький костьол, де першим настоятелем був син шведського Карла Густава барон Трухзес. У 1818 на пожертвування купця Таранова споруджується Соборно-Воскресенська церква, у якій пізніше розпочинав свою церковну кар`єру перший митрополит УАПЦВасиль Липківський . Була й синагога. Через місто проїжджали такі відомі люди, як полководецьПетро Румянцев(1780 р.), поетОлександр Пушкін(1821 р.) іТарас Шевченко(1846 р.). Онук власника Лишвця — Юліус Струтинський— став відомим польським письменником.В Липівці ведеться антицаристська агітація, про що відомий філософ, герой книгОлександра Герцена , який в 1821 році вчився тут, Володимир Печерін, писав: «Полковник Пестель був нашим близьким сусідом. Його просто обожнювали... Офіцери безперервно просили про перевід в полк до Пестеля : «Там свобода! Там благородство! Там честь!».Полк, який стояв у Липовці, не зміг виступити через арешт керівникаПівденного товариства декабристів . Пізніше, в 1831 році, батько В. С. Печеріна, майор, брав участь у придушенні польського повстання, а син емігрував за кордон.Кріпосницький Липовець не мав промисловості і нараховував лише 77 ремісників. Поміщикам належали 2 поташних заводи, 2 черепичних і винокуренний. Інші жителі чумакували, возили зерно вОдесу , ішли в найми. Не дивиною були пасіки у 200, 300,400 і навіть 2000 вуликів. У 1861 році населення міста склало 6290 чол., велику частку якого становили євреї .«Важливість Липовця для Київської губернії полягає в тому, що в ньому зосереджується управління повітом» — писалось в одному із енциклопедичних словників.Липовецький повітпростягався від Очеретні доУманіі мав площу 2428 кв. верст при населенні 211 тис. чол. Післяреформи 1861 рокучерез 3 роки утворюється міська Дума, яка фактично почала функціонувати з 1895 року.Розвинулась місцева промисловість: 4 водяні і 1 паровий млини, 2 заводи мінеральних вод, пивоварний завод М. Жорницького, друкарня, дві махорочні фабрики, 2 цегельних заводи, чавунно-ливарна майстерня, 11 кузень. Було 120 торгових лавок.В Липовці діяли двокласна (вищепочаткова) школа, комерційна школа (з 1910 р.), гімназія (з 1918 р.), лікарня (30 ліжок при 3-х лікарях), 1 бібліотека (з 1897 р.), 1 клуб, 2 готелі, пошта. На телефонній станції рахувалось 22 абоненти по місту і 8 — по повіту.Напередодніпершої світової війни , в 1913 році дано дозвіл Д. Данерману на електрифікацію Липовця, Я. Коботянському та Н. Бугаєвському на будівництво кінотеатру, промощено дорогу до залізниці Козятин-Христинівка.В цьому ж 1913 році в Липовці вже проживало 13108 жителів.Чимало з них займались революційною діяльністю. Липовчанин С. С. Наумов став активним членом Південно-Російського Союзу робітників, на смерть якого одеський пролетаріат відгукнувся віршем «Пам`яті складача Наумова». Відомі хвилювання селян у 1905 і 1917 роках. Інтелігенція міста збиралась на вечори до композитораПетра Столярського , де вільно висловлювали думки і декламували Тараса Шевченка.В 192З році Липовець став районним центромБердичівського округу , а з 1925 року — селищем міського типу Вінницької області.Згодом було організовано чотири колгоспи. В 19ЗО році створено МТС, а пізніше — міжрайонну майстерню капітального ремонту, були засновані промисловий і харчовий комбінати. Діяли промартілі, хлібопекарня, швейна майстерня, гранкар`єр. Розгорнулося шкільне і культурне будівництво. 22 липня 1941року під Липівцем частини12 Арміїнанесли контрудар і розгромили словацьку мотобригаду, та наступного дня змушені були здати селище.У Липовці під часДругої світової війнинімецька влада зробили гетто. За роки окупації близько 2 тисяч громадян було розстріляно. Діяли комуністична і націоналістична підпільні групи.6 січня 1944року радянські війська зайняли передмістя Гайсин і наступного дня весь Липовець, але німецьким військам вдалось оточити 4 дивізії38 Армії . 12 березня 1944 року Липовець був звільнений від німецької армії.Після визволення у Липовці проживало 452 жителі. Та незважаючи на великі руйнування, засуху 1946 року, Липовець набув дальшого розвитку. З 1954 року існувало одне колективне господарство. Тоді в ньому було 3 великі електростанції. З 1960 року діяв ремонтний завод, з 1967 року відкрито музичну школу, значно відбудовано торговий центр. Крім того, у Липовці функціонували завод продтоварів, комбікормовий завод, цегельний завод, райдрукарня, молокозавод, комбінат кооперативної промисловості, кілька будівельних організацій, АТП-10544, дві лікарні, 4 школи, районне підприємство «Агромаш», райоб`єднання «Родючість», МРЕВ на кілька районів і т. д.З 1991 року, з проголошенням незалежності України, стало діяти кілька осередків партій, утворюються орендні та кооперативні підприємства. Утворено фермерську асоціацію «Замчисько». Статус міста, за рішеннямВерховної Ради України , Липовець отримав13 вересня 2001року