Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:0521455500
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:5062576.54141664
Населення:▼3463 (01.01.2011)1
Густота населення:543 осіб/км²
Поштовий код:22130
Телефонний код:+380 4342
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:128311
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:5062576.54141664
Периметр:14558.8515328301
Сусіди:селище Глухівцісело Комсомольськесело Пляховасело Непедівкасело Жежелівсело Гурівціселище міського типу Залізничнеселище міського типу Бродецькеселище міського типу Глухівцісело Медведівкасело Великі Гадомці



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіГлухівці . Глу́хівці—селище міського типууКозятинському районі Вінницької області . Населення становить 3867 осіб.Головне підприємство - ЗАТ «Глуховецький каоліновий завод». Крім цього є сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк». В смт функціонує середня школа, дитячий садок, працює клуб, декілька бібліотек.
Історія За легендами, в період татарсько-монгольського завоювання 1237—1240 років поселення було зруйнованим, а потім знову відродилося.Камінь і глина з давніх часів були предметом жвавих промислів і торгівлі жителів поселення. Вони в значній мірі підтримували благополуччя місцевого населення, від чого в народі виробилася поговірка: «Якби не глина і не камінці, то пропали б Глухівці». Ця приказка дуже характерно свідчить про характер занять місцевих жителів, які мали в дуже малій кількості орної землі. Особливо ця приказка відноситься до часу кріпосної залежності селян від поміщиків, коли торгівля глиною і каменем сприяла добробуту людей.До початку ХІХ століття Глухівці були у складі Махновецького помістя графівПотоцьких , але за борги вони були розділені у1796році між 18-ма його кредиторами, а пізніше належали 12-ти володінням.В1800році дрібномаєткові власники багато сімей розпродали на сторону. Внаслідок утисків селище збідніло. Багато людей померло від віспи, «чахотки» і інших хвороб.На1823рік село стало малолюдне і убоге, всього 676 жителів. Устрій життя був патріархальний. Сім`ї були великі, на 14-16 чоловік. В ХІХ столітті населення вражало очевидців своєю бідністю і безкультур`ям. Школи в селі не було, серед жителів було лише двоє письменних. [ред.₴Глуховецький каолін З півдня селище прилягає до промислової зони Глуховецького каолінового заводу з кар`єром, де відкритим способом розробляється каолін, потужні поклади якого виявлені геологічними розвідуваннями для перспективного розроблення. Це одне з найбагатших покладів каоліну.Глуховецький каоліновий комбінат був заснований у1901році для забезпечення паперових фабрик царської Росії та закордонних фірм. Власником його був Адельгейм П. Б.Технологія виробництва каоліну була основана на примітивній техніці. Основним вантажним засобом був землекоп з лопатою і кайловщик, а транспортування сировини здійснювалося кінними підводами.В 1925 році каолінзавод побудував залізничну вітку до ст. Козятин ІІ (с. Залізничне), якою і до нині транспортується очищений та збагачений каолін.Нині видобуток каоліну удосконалився. Задіяні прогресивні інноваційні технології, сучасна техніка, висококваліфіковані працівники, які пройшли стажування на сучасних каолінових підприємствах Німеччини.Добута сировина транспортується на очищення та подальшу переробку. Для цього на комбінаті працює цех сухого збагачення каоліну та цех мокрого збагачення каоліну.За останні 5 років було збудовано новий склад готової продукції, куди з цехів подається модифікований каолін.Колишній директор Глуховецького каолінкомбінату Богачук Костянтин Григорович багато зробив для благоустрою та розбудови селища. За час його роботи директором були побудовані дитсадок, медичний комплекс (нині Глуховецька селищна лікарня), п`ятиповерхові будинки для сімей робітників-каолінщиків: за його ж клопотаннями було відкрито (уже після його смерті) залізничну пасажирську ст. Каолінова. [ред.₴Глуховецька селищна лікарня Лікарню побудовано у лісі, на околиці селища. Цілюще лісове повітря, відсутність активного руху транспорту сприяє покращенню здоров`я хворих. [ред.₴Школа У центрі села, на вулиці Шкільній, в зелені каштанів сховалась Глуховецька СЗШ школа І-ІІІ ст. З весни до пізньої осені тут на клумбах цвітуть квіти, а за школою фруктовий сад та пришкільні ділянки.В1958році було здано в експлуатацію цей типовий будинок школи на 500 місць (11 класних кімнат). Але новий будинок школи не задовольняв потреб школи, щоб перейти на однозмінне навчання та кабінетну систему. Доводилося використовувати всі старі будинки, розміщені в різних місцях.Тому на прохання директора школи Кутисмана Йосипа Моісейовича в 1972 році каолінкомбінатом було побудовано ще одне приміщення школи. В нинішній час діє два приміщення школи. У старішому (триповерховому) знаходяться початкові класи, кабінет музики, обслуговуючої праці та стройової підготовки .У листопаді 2006 року здано в експлуатацію футбольний майданчик з штучним покриттям. Цей міні стадіон є подарунком школі від Федерації футболу України, як нагорода за спортивні досягнення школярів. [ред.₴Церква Окрасою та духовним осередком селища є архітектурна пам`ятка середини ХІХ століття — православний храм святої мучениці Параскеви Московського патріархату з кам`яною дзвіницею, побудовані в 1851 році покійним священником Павлом Бакалинським. Під час пожежі всі архівні документи храму згоріли. [ред.₴Сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» Сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» створений на базі колишнього колгоспу ім. Калініна, обробляє глуховецькі землі та землі села Листопадівки. Загальна площа 2,5 тис. га. СВК вирощує такі сільськогосподарські культури: озима та яра пшениця, ячмінь, ріпак, соя, соняшник, кукурудза, горох, гречка, цукровий буряк.В господарстві розведено понад 1500 голів ВРХ, в тому числі понад 250 дійних корів та 120 голів телят.СВК має дві свиноферми, де розводять елітні породи свиней. Господарство має необхідну техніку для обробітку землі та приміщення для зберігання врожаю.За щорічними підсумками роботи СВК «Маяк» входить в шістку кращих сільськогоспо-дарських підприємств району (в 2009 році здобули 4 місце).Колектив очолює висококваліфікований спеціаліст з великим стажем роботи Рибак Микола Станіславович. [ред.₴Будинок культури Центром культури селища є Будинок культури, побудований у 1957 році.При ньому діє два ансамблі — фольклорний аматорський ансамбль «Берегиня» та зразковий аматорський танцювальний колектив народного танцю «Подільський вітерець». Той, хто потрапить на концерт глуховецьких аматорів, довго перебуває в ейфорії захоплення.Самодіяльні артисти під керівництвом директора будинку культури Зільбермана Бориса Шмулевича майстерно відкривають душу народної пісні, досить точно передають дух та запал українського танцю. [ред.₴Стадіон За приміщенням Будинку культури знаходиться наш стадіон. Тут проводяться спартакіади, футбольні матчі юнацьких команд району та області і місцевого ФК «Промінь», що входить до складу І ліги федерації футболу Вінницької області.За високі спортивні досягнення (в 2009 році зайняли ІІІ місце в Вінницькій області з футболу) виконком селищної ради виділив приміщення при будинку культури, де обладнано приміщення для спортсменів (роздягальні, душові).