Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5323655100
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:3501114.40368797
Населення:3983
Густота населення:662,290 осіб/км²
Поштовий код:37702
Телефонний код:+380 5357
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р.Оржиця

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:149051
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:3501114.40368797
Периметр:15691.6829769842
Сусіди:село Тарасівкасело Плехівсело Зарігсело Онішкиселище міського типу Оржиця



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіОржиця . Оржиця— невеликеселище міського типу , центрОржицького району Полтавської областіУкраїниРозташована на правому березі річкиОржиці , на відстані 42 км від залізничної станції Лубни і 178 км від обласного центра містаПолтави .
Історія[ред.₴Від першої згадки до ХІХ століття Перша згадка про село відноситься до1552року — як про замковийКанівський ухід .У20-х роках XVII століттяв Оржиці було 91 господарство. Землі входили до володіньВишневецьких .З початкомнаціонально-визвольної війнипід керівництвомБогдана ХмельницькогоОржиця — сотенне містечко Кропивенського полку.Станом на1654рік в Оржиці проживало 318 жителів —козаківі міщан.1658року поселення втратило статус сотенного містечка і Оржиця була включена до Горошинської сотніЛубенського полку .У1669році Оржицю зруйнували і спалилитатари .Як свідчить Генеральне слідство Лубенського полку1729 — 30років, у Оржиці налічувалось 54 двори.У1734році Оржиця разом з Плеховим були віддані сербам Требинським, які згодом переселили своїх підданих у засновану ними слободу —Чутівка . До1763року в Оржиці було володіння Голуба, яке він продав Сахновському.У1745році в поселенні збудовано Михайлівську церкву.У1781році в Оржиці — 310 хат дворян, різночинців, козаків і підданих сотника Степана Ільчевського і Г. Сахновського — 893 душі чоловічої статі. Через село проходив трактХорол—Золотоноша .У1781 — 96роках Оржиця — в складіХорольського повіту Київського намісництва ,1796 — 1802роках —Малоросійської губернії . Від1802року Оржиця — в Лубенському повітіПолтавської губернії . [ред.₴Оржиця у ХІХ — на початку ХХ ст.ст. У1842році в Оржиці — 537 жителів (224 родини),1845року відкрито початкову однокласну школу. Станом на1859рік в Оржиці налічувалося 1 359 жителів; з них — 164 кріпаки Сахновських.
Преображенська церква (світлина змузею )У1872році споруджено нову Преображенську церкву. Тоді в містечку відбувалося щороку по 2ярмарки , а з1894року — по 3. На1910рік в Оржиці налічувалося 304 двори і 1 875 жителів.НаприкінціХІХ— на початкуХХстоліття в Оржиці діяло 2 паровімлини— один з олійницею, а другий — з просорушкою. За допомогою земства були відкриті пошта, поштово-телеграфна станція, прокатна станція, лікарня, бібліотека, пункт поліпшення худоби. У1911році відкрито міське училище, яке1913року було перетворене на вище чоловіче початкове училище.У грудні1905відбувся селянський сход, на якому висловлено осуд розправи над учасниками повстання уВеликих Сорочинцях . Радянську владув Оржиці проголошено в січні1918року. Жителі села брали участь у боротьбі партизанського загону П. С. Дробницького.Навесні1920року обрано новий склад виконкому, створено сільський комнезам, згодом партійний ікомсомольськийосередки. [ред.₴Розвиток Оржиці в СРСР і сучасний стан Від1923року Оржиця — центрОржицького району , який утворений з Оржицької і Великоселецької волостей, 1 852 жителів (разом з прилеглимихуторами— 1 914 жителів),1930року — 2 374 жителів.Діяли ТСОЗи «Серп і Молот», «Червоний хлібороб», «Червоний партизан», «Здобуток Жовтня», «Нова зоря», на базі яких утворено колгосп ім. Т. Г. Шевченка.У вересні1941року околиці Оржиці стали місцем кривавих боїв частинПівденно-Західного фронту Другої світової війни , що проривалися з оточення. Під час німецько-фашистської окупації (від23 вересня 1941до19 вересня 1943року) гітлерівці закатували 13 чоловік і вивезли на примусові роботи до Німеччини 177 осіб. Жителі 0ржиці вели боротьбу проти окупантів у підпіллі і партизанських загонах № 25 і № 26. Взяли участь у збиранні коштів на танкову колону «Оржицький колгоспник».У повоєнні роки колгосп ім. Т. Г. Шевченка дістав назву «Заповіт Леніна», а в1972році був об`єднаний з колгоспом «Іскра», що в селіПлехові .З1968року Оржиця має статусселища міського типу .Після розпаду колгоспу в1990-х рокахземлі на території місцевої ради орендують та обробляють декілька фермерських господарств і приватних підприємців. 27 вересня 2008року в Оржиці відбулося святкування 85-ї річниці з часу утворення Оржицького району. Гостями свята були заступник голови Полтавської облдержадміністрації А. П. Баранов та заступник голови обласної ради П. В. Ворона, делегації сусідніх районів.