Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5322255100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1583
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:24059272.8079996
Населення:12,3 .
Густота населення:471 осіб/км²
Поштовий код:38600—606
Телефонний код:+380 5350
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річки Котельва, Котелевка, Орешня

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:279892
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:24059272.8079996
Периметр:37969.8960301199
Сусіди:село Любкасело Деревкисело Млинкиселище міського типу Котельва


Карта на карту

Географічні координати: 34.758 50.068

Склад (0):

    Сусіди:


    Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіКотельва . Котельва́  —селище міського типувПолтавській області , адміністративний центрКотелевського району .Розташоване на річціКотельві , а такожКотелевцітаОрешні . Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої на початкуXVII століттядля захисту територіїСлобідської Українивід нападівкримських татар . За часівГетьманщиниКотельва в різні роки була сотенним містечкомГадяцького ,Полтавського ,ЗіньківськоготаОхтирськогополків. У другій половиніXVIII століттяКотельва перетворилася на один із центрівчумацькогопромислу на Слобожанщині.У Котельві народилися український письменникМикола Бурлюкта керівник радянських партизанських загонівСидір Ковпак .
    ІсторіяДокладніше: Історія КотельвиНа околицях Котельви виявлено два поселення ХІІ—Х ст.ст. до н. е. Археологічні знахідки відносяться доБондарихинської культури . [ред.₴Котельва у козацькі часи У письмових джерелах Котельву вперше згадано в 1582 р. у донесеному гетьману Скалозубу про напад на неї кримчаків.У1638році жителі містечка вперше виступили проти польських магнатів у військах гетьмана Півторакожуха. За 10 років, під часвизвольної боротьби українського народу( 1648 – 1657 ) котелевці брали участь у битвах під проводомБогдана Хмельницького . Містечко у цей час перебувало в полкахГадяцькому(1648–1649),Полтавському(1649–1654),Зіньківському(1661–1662),Гадяцькому(1672–1709).У 2-й половиніXVII  — у 1-й половиніXVIIІстоліть Котельва була однією зфортець , що захищали Україну від нападівкримськихі ногайських татар.У січні1709року шведський король Карл ХІІ , осадивши Котельву, помилував місто на проханння старшинги і населення. Трохи згодом підступом містечко потрапило під юрисдикцією Росії, ввійшовши до складуОхтирського слобідського полку . Згодом Котельві було дозволено мати 2 сотні, у1718році капітально відбудували фортецю; відтоді у військових справах вона (і містечко) були підвладні Київському військовому губернатору, у церковних — Київському митрополиту, а в цивільних — Білгородській провінційній канцелярії.У1722році Охтирський полк був виключений зКиївської губернії , і ввійшов до складу Військової колегії. На час перепису1726року у Котельві налічувалося дві сотні, до яких було записано відповідно 98 і 103 виборних козаків (компанійці) і 129 підпомічників. У цей саме час у Київській Лаврській іконописній майстерні навчавсяПетро Рогуля , який повернувшись до Котельви, відкрив іконописну школу.За даними перепису на1732рік у Котельві налічувалося 1 060 дворів, у яких мешкало 3 877 чоловіків. За соціальним станом населення розподілялося так: сотників — 2, підпрапірних — 19, козаків — 1 178, підпомічників — 2 400, сусідів — 133, також проживало духовенство, незначна кількість робітників.У1743році проведено черговий перепис населення. На той час у Котельві нараховувалось: військових — 187, статських — 30, колишньої козацької старшини — 29, духовенства — 153, військових обивателів — 8 433, підданих черкас — 190, монастирських підданих — 27 чоловік. Містечко користувалося власною печаткою з гербом: у щиті — хрест, поставлений на півмісяці.Починаючи з 2-ї половиниXVIII століттяКотельва стала осередкомчумацтванаСлобожанщині  — чимало колишніх козаків поробилися чумаками, землевласниками, обзавелисямлинами , зайнялися винокурінням. Містечко в цей час стало центром однойменного комісарства. У зв`язку з реорганізацією слобідських полків у регулярні ( 1765 ), Охтирський спочатку на деякий час став уланським, а потім гусарським. У ньому, крім іншого, відбували службу і котелевці.В описі, надісланому Котелевським комісарським правлінням до Охтирської провінціальної канцелярії за1768рік вказується, що у Котельві 9 дерев`яних церков, будинків: комісарський — 1, попівських з причтом — 29, різночинців — 70, гусарських — 15, обивательських — 1039; у містечку налічувалося 33 вулиці і провулки. Козацька старшина, діставши дворянські звання, активно скуповувала землі, млини, винокурні, жорсткіше експлуатувала найману робочу силу. [ред.₴У Російській імперії У період з1780до1796року Котельва входила до складуКраснокутського повіту Харківського намісництва .Починаючи від1797року Котельва була слободою Охтирського повітуСлобідсько-Української , а з1835року —Харківськоїгубернії .У1812році у слободі відкрилось сільське училище, був освячений цеглянийТроїцький храм .Станом на1838рік у Котельві налічувалось 1 750 дворів, до 10 тисяч жителів, 5 церков: Мироносицька, Вознесенська, Покровська, Троїцька, Всіхсвятська (у тому числі одна мурована — Троїцька). Щороку в слободі проходили 4ярмарки . Земельна реформа , що розпочалася у1864році, принесла позитивні зміни в життя Котельви —земства(органи місцевого самоврядування), які утворилися невдовзі, почали опікуватися розвитком початкової освіти, медицини, шляховим господарством тощо.Із зародженням місцевогокапіталізмурозвиваютьсяпромисловістьіремесла , водночас пожвавлюється соціальна, освітня і культурна сфери. Так станом на1886 / 87роки діяли 3 навчальні заклади — двокласне зразкове і народне однокласне училища, сільська школа для дівчат. У1880році в Котельві вже діяла лікарня. Культурне і громадське життя країни визначали серед інших і вихідці з Котельви — поет, драматург і перекладач М. Гнедич , лікар П. П. Гнедич, мистецтвознавець і культурний діяч А. М. Матушинський, утримувач приватного пансіону (на правахгімназії ) І. О. Сливицький, белетрист Г. С. Піхотинський; наприкінці ХІХ століття помітною фігурою у суспільстві став котелевець історик і журналістД. Міллер .Попри загальний рівень зростання населення, його добробуту і освіченості, в Котельві станом на початокХХ століттяпромисловість і технічний прогрес були розвинені відносно слабо. Відтак, перші 15 років нового (ХХ) століття позначені особливим піднесенням економічного, соціального і культурного розвитку Котельви. Цьому сприяли низка новостворених організацій і підприємств —Котелевське товариство сільськогогосподарства( 1907 ),Котелевське товариство споживачів ,Котелевське друге кредитове товариство , телефонна мережа Охтирка—Котельва—Краснопілля ( 1913 ). Ці успіхи вплинули на розвиток медицини й освіти — на початку1908року в слободі відкрився другий корпус земської лікарні, а в1912році було відкрито реальне училище. Перша світова війнаоуповільнила розвиток Російської імперії, в тому числі і Котельви. [ред.₴Котельва у визвольних змаганнях Зречення царяМиколипрестолу і перехід влади до рукТимчасового Урядуу Котельві сприйняли відносно спокійно. Невдовзі населення було збурене і розколоте нерішучими діями центрального уряду, і майже одночасною появою в Котельві агітаторівЦентральної радитабільшовиків .Вже в січні1918року фронтовикиС. Ковпак , Г. К. Бородай, Т. С. Підвальний згуртували навколо себе революційно налаштованих недавніх солдатів та батраків і почали чинити збройний напад на Котелевську волосну управу, захопили пошту і вперше проголосилирадянську владу . Радикальні дії з боку створеного більшовиками ревкома спричинили несприйняття нової влади з боку частини населення і навіть його відтік з Котельви. Обурені котелевці спрбували чинити опір, та він був жорстко придушений. Коли ж до Котельви підійшли австро-німецькі війська і гайдамаки Українського Уряду гетьмана Скоропадського, червоногвардійський загін відступив до Охтирки.Нова влада, попри певні успіхи у розв`язанні національних і соціальних питань, спиралась на поміщиків, що підірвало її авторитет. Крім того, її роботі перешкоджав новостворений партизанський загін. Тому коли в січні1919року австро-німецькі війська відступили з Котельви, більшовики досить швидко відновили владу. Однак вже у липні їхні загони не витримали натиску денікінців і знову залишили Котельву. Були захоплені і розстріляні голова ревкому А. В. Радченко та його заступник Г. З. Кашуба. Фактично це був останній наліт біляків на Котельву, і громадянська війна у цих імсцях практично завершилась. Більшовики знову прийшли до влади, розпочалась масованаціоналізаціяземель і продрозкладка. [ред.₴Радянські часи і сьогодення Від березня1923року Котельва сталарайоннимцентром, який відноситься спочатку доОхтирської , а згодом доБогодухівської округиХарківської губернії. Рівно через рік район знову був включений до Охтирського округу.У квітні1925року, у зв`язку з переходом на триступеневу систему управління, Котелевський район переданий доПолтавської округи . У липні1930року Котелевський район був розформований, і Котельва передана доОпішнянського району .9 лютого 1932рокуВУЦВКприйняв постанову«Про утворення областей на території УРСР» , згідно з якою Котельва увійшла до складу Харківської області.Радянська влада взялася жорстко заколективізаціюй розправу з незгодними. З осені1932року по липень1933року Котельва, як і решта радянської України, зазнала страшного голоду . На тлі цієї трагедії закладались підвалинисоціалізму  — була створена машинно-тракторна станція (МТС), велась пропагандистська робота, боротьба з неграмотністю і релігією.У серпні1939року був створенийКотелевський районз центром у Котельві — тоді тут проживало 14 833 жителі (на 5 460 менше ніж у1926 ). Почалась активна розбудова району — запрацювала філія Державного банку, з`явилися перші передовики виробництва, розпочалася радіофікація населеного пункту.Під часВеликої Вітчизняної війниуДругу світову війнуКотельва перебувала під окупацією німецьких військ від9 жовтня 1941року до9 вересня 1943року (село звільняли тричі).Після визволення керівництво і жителі села та району взялися за відбудову, яка відбувалася повільно — цьому не сприяв суворий післявоєнний порядок на радянському селі, закріплення селян заколгоспами , через погодні умови1946року і підвищені обов`язки та плани, в тому числі і в Котельві, відчувався брак харчів і навіть голод.На початку1950-хвирішувались житлові проблеми, налагоджувалось життя промислових підприємств; від1954року в околицях Котельви велися геологорозвідувальні роботи з виявленнюнафтитаприродного газу .На початку1960-х роківу зв`язку з укрупненням сільських районів, Котелевський район був ліквідований, а його територія відійшла доДиканськоготаЗіньківськогорайонів, що спричинило швидкий занепад села. Лише груповий лист на ім`я Першого секретаря ЦК КПРСМ. Хрущоваз аргументацією доцільності відновлення району, допоміг це досягти —4 січня 1965року знову був утворений Котелевський район, що стало відправним пунктом відродження райцентру (у1968році розпочатогазифікаціюкомунальних будинків, у1969здано в експлуатацію дорогу з твердим покриттям між Котельвою і Пархомівкою). Ще більшого імпульсу розвитку Котельви надало присвоєння їй у1971році статусусмт .У1970 — 80 -х роках тривала розбудова Котельви — розпочато будівництво підвідного газопроводу високого тиску Рибальське—Котельва ( 1972 ), здійснюваласьелектрифікаціяі капітальне будівництво житлових, соціальних і промислових об`єктів. У1975році зменшилась кількість колгоспів у Котельві, а1987року було створено Котелевське міжгосподарське об`єднання по агротехнічному та виробничому обслуговуванню господарств «Сільгоспхімія».Зі здобуттям незалежності Україною24 серпня1991 року на подальшому референдумі1 грудня 1991року котелевці однозначно виступили за незалежність своєї держави.Попри складні економічно1990-тів Котельві в цілому вдалося зберегти соціальну інфраструктуру, частково промисловий потенціал. Як і в більшості районів Полтавщини, економіка Котельви і району є нині ( 2000-ні ) аграрно орієнтованою.