Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:5321310100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1604
Рік віднесення до категорії міст:з 1604 року
Поділ міста:
Площа:10119946.2188781
Населення:10 393 (11 192)
Густота населення:914 070 осіб/км²
Поштовий код:38100
Телефонний код:+380-5353
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Ташань

Адреса:38100, Полтавська обл., Зіньківський р-н, м. Зіньків, вул. Леніна, 67
Веб-сторінка:
Мер міста:Максименко Сергій Миколайович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:251049
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:10119946.2188781
Периметр:21343.1965434472
Сусіди:місто Зіньківсело Соколівщинасело Горобіїсело Тарасівкасело Комсомольськесело Шилівкасело Переліскисело Власівкасело Ступкисело Бобрівниксело Сиверинівкасело Пилипенкисело Пеленківщинасело Манилівка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіЗіньків (значення) . Зінькі́в— місто вПолтавській області , адміністративний центрЗіньківского району .Розташоване на річціТашань(басейнДнiпра ), за 80 км вiд обласного центра містаПолтави(автошляхН12 таТ 1706) i за 33 км вiд залiзничної станцiїГадяч .Місто займає територiю 11,37 км², населення міста становить близько 11 тисяч жителів.
Історія
Стела на честь 400-ліття Зінькова ( 2004 ) у середмістіЗіньків було вперше згадано в1604році як фортецю підлеглої доРечі Посполитої .Під часнародного повстання 1648 — 57років під проводомБогдана Хмельницькогоналежав доПолтавського полку , будучи сотенним містечком.У 1662(1661)–1671(1672) роки — центрЗіньківського полку .З кінцяXVII століттяЗіньків у складіПолтавської губернії Російської імперії . 1768року жителі Зінькова брали активну участь угайдамацькому русі .Від1781року, після ліквідації полкового устрою, Зіньків стаєповітовиммістомЧернігівського намісництва . Дістає міське положення і право,гербі печатку.В1783році у Зінькові проживало 7 212 жителів, в тому числі 3 596 чоловіків і 3 616 жінок.Від1796року Зіньків — у складіМалоросійської губернії , від1802року —Полтавської .У першій половиніХІХ століттянаселення різко зросло. Якщо в1805у місті проживало 6 707 жителів , то в1862році вже 9 810, в тому числі 5 117 чоловіків і 4 693 жінок.За даними на1859рік у місті мешкало 9120 осіб (4742 чоловічої статі та 4378 — жіночої), налічувалось 1604 дворових господарства, існували 9 православних церков, єврейська синагога, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція, відбувалось 5ярмарківна рік та базари[1].Станом на1891рік населення Зінькова становить 9 377 жителів, з них 4 590 чоловіків і 4 787 жінок, 9,4% євреїв . До1897року населення зросло до 10 443 осіб, причому національний склад був таким: 85,8%українці , 12,1% євреї, 1,8%росіяни . 1912року у Зінькові відкрили школу для хлопчиків, а1915року — для дівчаток. Радянська владау Зінькові проголошена у січні1918року. Чисельність жителів на той час становила 10 905 осіб.У1924році організовано комуну «Іскра Леніна», яка в1930році об`єднувала 320 чоловік. Навесні1931року було здійсненоколективізацію12 сільськогосподарських артілей, до яких залучено 850 селянських господарств.Зіньків — центррайонуу1923 — 30та з1932року. Від1932року в складі району належав доХарківської області , від1937—Полтавської .Жертвамиголодомору 1932-1933 роківстало 204 особи.[2]Під час німецько-фашистської окупації у ходіВеликої Вітчизняної війни Другої світової війниз9 жовтня 1941року до6 вересня 1943року в місті діялапартизанськагрупа у складі 13 чоловік.