Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5922355100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1640
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:16910155.7154654
Населення:8905
Густота населення:
Поштовий код:42400
Телефонний код:+380 5459
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річки: Тонка, Сироватка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:312060
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:16910155.7154654
Периметр:46243.1891712943
Сусіди:село Ліснеселище Михайлівськеселище міського типу Краснопіллясело Хмелівкасело Новодмитрівкасело Чернеччинасело Михайлівкасело Покровкасело Самотоївка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіКраснопілля . Краснопі́лля  —селище міського типу , районний центрСумської області . Відстань до м.Суми : залізницею — 40 км, шосейними дорогами — 42,4 км.
Історія Виникнення Краснопілля пов`язане з будівництвом Бєлгородської оборонної лінії , призначеної для оборони південних районів Московії від Кримського ханства і Ногайської Орди. 1640 спорудили невеличкий острог — укріплення Краснопілля. Будували його й несли сторожову службу московити. Починаючи з 1651 р., поселення швидко зростало — сюди переселилося багато селян і козаків з Правобережної України. За несення полкової та городової служби їм надавалось право займати вільні землі і без податку володіти ними.Українські люди встановили в Краснопіллі принципи козацького самоврядування. Наприкінці 50-х років XVII ст. К. — сотенне містечко Сумського полку Слобідської України. Воєвода усунутий від адміністративної влади, його компетенція поширювалася лише на власне московських людей.
Парк СлавиРозташоване поблизу відомого Сагайдачного шляху, який вів вглиб Московії по нових дорогах, що з`єднали Суми з Бєлгородом і Харковом, Краснопілля з часом набувало більшого оборонно-рубіжного значення.Вже 1673 тут жило 1136 чол., а сама фортеця була значним укріпленням. Довжина стін становила 3294 сажені, над стінами здіймалися 2 вежі з воротами та 12 глухих веж, на випадок облоги існував таємний хід до річки Тонкої .У розпорядженні козаків було 3 пищалі з запасом ядер.Через 9 років Краснопілля майже повністю перебудували. Неодноразово Краснопілля зазнавало ворожих нападів.
Будинок культури1659 кримські татари забрали в полон багато людей з Краснопільської сотні. Успішні військові операції татарська армія провела й 1663, 1668. У складі Сумського полку краснопільські козаки брали участь у битві з Гетьманом Петром Дорошенком під Чигирином 1677 та 1678, у Кримських походах Гетьмана Іоанна Самойловича 1687 і 1689, воювали проти Гетьманської України 1708-09 на боці московського князя Петра Романова.Оборонне значення Краснопілля падає в першій чверті XVIII ст. в зв`язку з московськими анексіями земель на південь від міста. Звідси вибуває московський воєвода, припиняється догляд за укріпленням. 1718 в ньому вже не було ні війська, ні артилерії. Після реорганізації Слобідських полків Краснопілля стало слободою, пізніше — волосним центром, з 20-х років XX ст. — центром району.Основним заняттям місцевих жителів стає хліборобство, в меншій мірі — скотарство, бортництво, винокуріння. Переселенці з Задніпрянщини принесли сюди знання різних галузей народної творчості. Тут виник один з центрів кахляного виробництва на Слобожанщині. Великими землевласниками на Краснопільщині були Андрій та Герасим Кондратьєви, Василь Янгольський, Е. К. Петерс, К. і Ф. Вейссе.В кінці XVIII ст. в Краснопілля з прилеглими населеними пунктами жило понад 2400 державних селян і близько 800 кріпаків. Через 60 років кількість державних селян збільшилася до 3560 чол., а кріпаків — до 836 чол. В 1886 р. тут жило 5656 чол., а в 1913 р. — 7468 чол. Економічному розвитку Краснопілля сприяла Бєлгородська залізниця, будівництво якої розпочалось в 1898 р. Перший потяг через станцію Краснопілля пройшов 2 серпня 1901 р. Село славилося своїми ярмарками, товари на які привозили з Сум, Курська, Рильська, Обояні.