Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7421710100
Змін всього:
Дата заснування/створення:14 століття
Рік віднесення до категорії міст:з 1957 року
Поділ міста:
Площа:20427275.4230414
Населення:▼11781 (01.01.2011)1
Густота населення:
Поштовий код:16700
Телефонний код:+380-4633
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:15 вересня[2]
Міста-побратими:
Водойми:річка Іченька

Адреса:16703, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, м. Ічня, вул. Вокзальна, 1
Веб-сторінка:
Мер міста:Герасименко Григорій Васильович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:111068
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:20427275.4230414
Периметр:49325.2432188941
Сусіди:місто Ічнясело Гужівкасело Августівкасело Гмирянкасело Хаєнкисело Бурімкаселище міського типу Дружба



Історія Перші відомості про Ічню належать до14 століття . У 14-16 століттях вона перебувала у складіВеликого князівства ЛитовськогоіРечі Посполитої . З1590Ічнею володів князьК.Вишневецький . У середині 16 століття Ічня одержала статус містечка. Під часХмельниччинимісцеве населення підтримало козаків і повстанців. 1648 — 1649Ічня стала адміністративним центром Ічнянського полку . Після входження останнього до складуПрилуцького полкуу1649 , вона була перетворенна у сотенне містечко. Населення Ічні брало участь уантиурядовому заколоті Пушкаря і Барабашау1657 — 1658 .У1666року у Ічні було зведено ратушу. Ймовірно в цей же час було споруджено Ічнянський замок . Частина жителів міста зрадила український уряд під час війни з Росією 1708—1709 років, приєднавшись до терористичних законів Меншикова. Одна Ічнянська сотня зберегла вірність Україні, Гетьману Івану Мазепі та королю Швеції Карлу ХІІ .На1748рік в Ічні 20 дворів належало князю Н. Саакадзе, 119 дворів — прилуцькому полковниковіГ. Галагану . Містечко мало винокурню, 6 водяних млинів і цегельний завод. Частина ічнянців взяла участь угайдамацькому русіу складі загону С. Гаркуші , після того як у1784він зупинявся у містечку.У 18 столітті в Ічні діяли 4 козацькі школи.У1812році козаки Ічні в складічернігівського полкубилися протифранцузькихвійськ на боці Московії.На початку 19 століття поміщик Г. Галаган заснував в містечку суконнумануфактуру , а також цукровий, 2 винокурних, цегельний і селітровий заводи.Під час реформи1861  — селянські виступи. Того ж року в Ічні розміщувавсяволоснийцентр Борзнянського повіту. 1894року у містечку побудували залізницю по лінії«Крути  — Ічня —Прилуки» . 1897у Ічні існувало 4 муровані церкви — Воскресенська, Преображенська, Успенська ( 1889 ) і Миколаївська ( 1879 ). У1908році засновано Ічнянське вище початкове училище. В містечку діяли поштове відділення, лікарня, земська і міністерська школи, та бібліотека.У 1870-х роках Ічня була місцем діяльностінародників . У1905році тут відбулися селянські заворушення. 1924в Ічні діяло 6 державних, 19 кооперативних, 57 приватних підприємств. Після примусової колективізації, більшість мешканців Ічні постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932-33 років, проведеного урядом СРСР. 1940в Ічні організовано виставку творів народних майстрів художньої кераміки, різьблення по дереву. Мешканці міста не протестували проти стратегічної дружби уряду СРСР із нацистською Німеччиною, яка тривала до 22 червня 1941 року. 1957Ічні присвоєно статусміста .