Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:5920910100
Змін всього:
Дата заснування/створення:XIV століття
Рік віднесення до категорії міст:з 1964 року
Поділ міста:
Площа:14722986.6465482
Населення:9 299 (2011)
Густота населення:709 осіб/км²
Поштовий код:41700—41708
Телефонний код:+380-5454
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Чаша

Адреса:41700, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; 2-14-50
Веб-сторінка:http://buryn.in.ua/index.php/2011-06-19-09-24-46
Мер міста:Жук Петро Іванович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:220284
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:14722986.6465482
Периметр:43145.9025972796
Сусіди:місто Буриньсело Дичсело Вікторинівкасело Чалищівкасело Михайлівкасело Бондарісело Червона Слободасело Чумакове



Бури́нь  — місто районного підпорядкування вСумській області , центр району. Розташоване на річціЧаші , за 86 км від обласного центру (автошляхР44). Населення — 11800 ос. (2005).
Історія Вперше в писемних джерелах містоБириньзгадується в«Списку руських міст далеких і близьких»між1387 — 1392  рр., а в кінціXVстоліття вже використовується назваБуринь[Джерело?] .В переліку поселень Курського краю між 1387-1392 роками згадується:"Асе Киевские гради Путивль на Семи, Ріьлеск, Куреск на Тускаре... Бьіринь..."(імовірно, сучасна Буринь Сумської області). Буринь згадується й пізніше в Литовській метрикулі кінця 15-го сторіччя.Воно було центром волості і входило доПутивльського повіту Великого князівства Литовського . З1500  р. ці землі відійшли доВеликого князівства Московського[Джерело?] ,1606  р. населення м. Буринь брало участь у повстанні [Джерело?]Івана Болотнікова .У 80-ті роки XVII ст. місто знаходилось у володінні церкви, а з1769  р. належало поміщикам. Населення в основному займалось землеробством та тваринництвом. Розвивались гончарство та млинарство, а також торгівля.У середині XIX ст. земліБуринської волостіналежали поміщикам Черепову, Головіну, графу Апраксіну. Місто було волосним центром, а1926  р. стало центром району.За даними на1862рік у казенному та власницькому селіПутивльського повіту Курської губерніїмешкало 2893 особи (1412 чоловіків та 1481 жінка), налічувалось 360 дворових господарств, існували православна церква та училище[1].Велике значення для розвитку Бурині мало будівництво в середині XIX ст. залізниці. У1869  р. було побудовано залізничну станціюКрасне(нині носить назвуПутивль ).Станом на1880рік у колишьому державному та власницькому селі, центріБуринської волості , мешкало 3011 осіб, налічувалось 479 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, поштова станція, 5 лавок, 5 постоялих дворів, 47 вітряних млинів, вівчарний завод та цегельний завод[2].Наприкінці XVIII ст. в Бурині проживало 1001 чол., в1860  р. — 2893 чол., в1895  р. — 4192 чол., а напередодні першої світової війни — 5911 чол.У роки другої світової війни багато буринців воювало в партизанському з`єднанніСидора Ковпака .У 1992 році відзначали 600-річчя міста.