Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7422410100
Змін всього:
Дата заснування/створення:17 століття, перша писемна згадка — 1657 р
Рік віднесення до категорії міст:з 1958 року
Поділ міста:
Площа:15065777.2421889
Населення:▼14805 (01.01.2011)1
Густота населення:
Поштовий код:15300
Телефонний код:+380-4657
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:В суботу, яка передує дню звільнення м. Корюківка від німецько – фашистських загарбників(19 вересня).
Міста-побратими:
Водойми:р. Бреч

Адреса:15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м.Корюківка, вул.Бульварна,6
Веб-сторінка:http://www.koryukivka-rada.gov.ua/
Мер міста:Матюха Ігор Валерійович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:163980
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:15065777.2421889
Периметр:47769.2309640285
Сусіди:місто Корюківкасело Тютюнницясело Озередисело Нова Гуринівкасело Бречсело Кугукисело Будасело Гуринівкасело Петрова Слободасело Лубенецьсело Трудовиксело Будищесело Наумівкасело Лебіддясело Високе



Корю́ківка– місто, центрКорюківського району Чернігівської області , розташоване за 100 км від обласного центру – м.Чернігова– у північній частині області.Місто розташоване на березірічки Бреч(притока річкиСнов ). Корюківка знаходиться на перетині автошляхів обласного і місцевого значення, по яких здійснюється автобусний зв’язок з обласним центром та сусідніми райцентрами:Щорсом ,Меною ,Семенівкоюі населеними пунктами району.
Історія Засноване місто у1657  р.козакомЄ. Корюкою (звідки й назва). Під час правління гетьманаБогдана Хмельницькогоу1657році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукоюоблюбували для себе надійно захищене лісами місце та заснували невеличке поселення — Корюківку.Існує інша версія, яка має цілком реальне підґрунтя, але не заперечує, що саме О. Карука заснував поселення.Російській державі , яка постійно з кимось воювала і утримувала велику армію, більшу частину якої складалакіннота , потрібна була значна кількість шкіри для обладунку коней упряжжю. Щоб дубити шкіри необхідно багатодубової кори . Значну частину лісів Корюківщини становили могутні дуби. Заготівельників дубової кори звали коруками, бо їх виробничим знаряддям був карук  — гострий залізний гак, яким обдирали кору дубів. Хоча, щодо самої назви, то, можливо, усе виглядає набагато простіше. У полісько-чернігівському діалекті слова: вода, коза, корова, вимовляються як вада, каза, карова. Отже, кора звучатиме як кара.Корюківка входила до Киселівської сотні Чернігівського полку . Періодично належала гетьманам Самойловичу , Мазепі , чернігівському полковникуП. Полуботку . З1782  р. Корюківка входила уСосницький повіт Новгород-Сіверського намісництва , з1797  р.— до Олександрійської волостіСосницького повітуМалоросійської(з 1802 —Чернігівської ) губернії. 1882року збудовано дерев`яну Вознесенську церкву . У1884  р. Побудованазалізниця . У середині ХІХстоліття іноземний підприємець Карл Раухзаснував тут винокурний тацукровий заводи . У1871році на Корюківському цукровому заводі було зайнято 600 чоловік. На цьому підприємстві за сезон вироблялося цукру-піску більш ніж на 5,5 млн. крб. У1882  р. продукція корюківських цукроварів була відзначена золотою медаллю Всеросійської виставки у Москві, а через 18 років вони привезли найвищу нагороду із Всесвітньої виставки уПарижі .У1887  р.обидва заводи придбав Лазар Бродський . У1901  р. Бродський розширює цукрово-рафінадний завод, задіявши близько 1000 працюючих.У1880році відкрито однокласне училище,1886  р.—церковнопарафіяльну школу ,1896  р.— земську школу,1904  р.— лікарню.З1923року Корюківка — центр Корюківського району Сновської округи.Місто зазнало тяжких втрат у рокиДругої світової війни . Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало— винищено. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів України не було.[2][3][4] Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці, за два дні окупанти й їхні помічники-поліцаї по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними).З1958року Корюківка — місто. З1966  р. Корюківка — районний центр Корюківського району Чернігівської області.