Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5125081601
Змін всього:
Дата заснування/створення:1818
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:5675420.27985376
Населення:2078
Густота населення:633,54 осіб/км²
Поштовий код:68150-68151
Телефонний код:+380 4844
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:474772
До районного центру:26693
До найближчого міста:

Площа:5675420.27985376
Периметр:25666.7627902534
Сусіди:село Безім'янкасело Сергіївкасело Лимансело Дивізія


Карта на карту

Географічні координати: 29.976 45.943

Склад (0):

    Сусіди:


    Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіДивізія (значення) . Диві́зія  — село, центр сільської Ради вТатарбунарському районі Одеської області України .Розташоване поблизурічки Хаджидер , що впадає долиману Хаджидер , за 35 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кулевча(на лініїОдеса -Ізмаїл ). Найближчим населеним пунктом до Дивізії є селоБезім`янка . Сільраді підпорядковане селоЛиман . У селі Дивізія працює сільськогосподарське підприємство «Україна».Найбільші вулиці села — вулиця Леніна і вулиця Першотравнева.
    Історія[ред.₴ Топонім→ОйконімНазви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу: 1792 -турецько - татарськепоселенняИсу...[4].1823 -фр.Dewedgi,рос.Деведжи [5].1877 -рум. Divisyu[6].1897 -нім.Diwizia [7].1901 -нім.Diwisija [8].1921 -рос.Дивизія [9].1925 -англ.Divisiya [10].[ред.₴ ХронологіяВ околицях Дивізії виявлені стоянка епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому), поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н.е.) та перших століть нашої ери.Село офіційно засноване в1818році солдатами, що відслужили свій термін. Солдати іменували себе «дивізійними». Звідси пішла назва села, в якому згодом стали селитися селяни-втікачі.У1823році відбулося освячення Свято-Архангело-Михайлівського храму. У1866році було відкрито однокласне парафіяльне училище для дітей, перетворене в1874роців училище Міністерства народної освіти. У1874році відбулося відкриття однокласної школи, яка була перетворена в1906році в двокласну. 31 березня 1899 була відкрита церковна бібліотека.Станом на1886рік у селі, центріДивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії , мешкало 2326 осіб, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа та лавка[11]. Радянська владавстановлена в січні1918року. У період окупації краю Румунією жителі села активно виступали за возз`єднання з Радянською Україною. У липні1918року вони вигнали волосного субпрефекта і призначили на цю посаду свого представника, учасника революційного руху. Після масових арештів і репресій сюди повернувся ставленик окупантів. 1924року був створений підпільний революційний комітет, а в період підготовки до збройного повстання — підрайонний комітет бойових організацій. Багато жителів Дивізії брали участь у Татарбунарському повстанні, 14 з них були арештовані поліцією після придушення повстання, п`ятеро засуджені трибуналом до тюремного ув`язнення. 1930року 11 селян були внесені жандармами до списків осіб, підозрюваних у комуністичній пропаганді. У 1931 році поліція заарештувала за розповсюдження листівок Л. Мирощенков, А. Колесніченко, С. Козачкова і Г. Котляренко. Трибунал засудив їх до тюремного ув`язнення строком від 3 до 10 років і штрафу в 10 тис. лей.1935році в Дивізії діяли 45 революціонерів-підпільників. Це було найбільше підпілля в повіті. Радянська влада відновлена в червні1940року.В періодНімецько-радянської війни511 жителів села зі зброєю в руках билися з ворогом на фронтах, 106 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. 273 людини загинули в боротьбі з фашизмом.За 1967-1977 роки в селі побудовано 120 нових індивідуальних будинків і шістнадцяті-квартирний будинок для фахівців сільського господарства і вчителів. У селі є середня і восьмирічна школи, де 30 вчителів навчають 520 учнів, будинок культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,5 тис. примірників, дільнична лікарня на 50 ліжок з амбулаторією (18 медпрацівників, з них 4 лікаря ), три дошкільних дитячих заклади, 11 магазинів, їдальня, будинок побуту з ательє з пошиття одягу, хімчисткою і телеательє, відділення зв`язку, ощадна каса.На території Дивізії знаходиться центральна садиба багатогалузевого сільгосппідприємства «Україна», за яким закріплено 9,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 8,4 тис. га орної землі. Сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні племінних телиць для всіх господарств району та виробництві яєць. Підсобні підприємства - лісопильня, черепичний цех, вино-завод.