Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5922000000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1671940567.49611
Населення:▼ 31160591 ( 1.12.2011)
Густота населення:18.5 осіб/км²
Поштовий код:41600—41681
Телефонний код:+380-5447
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:41600 м. Конотоп, вул. Соборна, 23, 7-24-03
Веб-сторінка:http://www.grad.konotop.net/rayon/index.html
Мер міста:
Голова держадміністрації:Калита Василь Григорович
Голова ради:Малігон Валентина Михайлівна

АТУ

Районів:4Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:3Списокна карту
Сільських рад:89Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:3Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:89Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1671940567.49611
Периметр:345090.745701505
Сусіди:Кролевецький район Путивльський район Коропський район Бахмацький район Талалаївський район Буринський район Роменський район


Карта на карту

Географічні координати: 33.312 51.195

Склад (30):

Сусіди:


Конотопський район  — розташований в західній частиніСумської області .
Історія Конотопщини з давніх-давен приваблювала людей, отже не дивно, що сліди перших поселень на території краю сягають у далеку глибінь віків. Про це яскраво свідчать чисельні знахідки, виявлені під час археологічних розкопок.На Конотопщині знаходяться 272 пам`ятки археології: тимчасові стоянки стародавніх часів, поселення, городища, кургани. Відносяться вони до різних епох — від кам`яного віку до часів Київської Русі. До найстаріших сіл Конотопщини належать села Мельня — перша згадка датується 1500 роком та Карабутове — 1572 роком, а також село Великий Самбір, яке відоме с початку ХУІ століття.Значною історичною подією на Конотопщині булаКонотопська битва1659 року між військами гетьмана І. Виговськогота військами московського царяОлексія Михайловича . Основні події битви розгорнулися, коли під Конотоп підійшов гетьман І.Виговський з козацько-кримсько-татарським військом. Бій відбувся на полі між селами Соснівка та Шаповалівка. В результаті вдалої атаки та тактичних дій царські війська в районі сучасного с. Соснівка були знищені. Звідси і інша назва битви — Соснівська. Увіковічуючи пам`ять всіх загиблих воїнів, в центрі с. Шаповалівка у 2002 році встановлено Пам`ятний Знак (каплиця) і меморіальну дошку, в 2007 році відкрито музейну кімнату «Історія Конотопської битви 1659 року».17 червня 1672 року на території сучасного селаКозацьке , в Козацькій діброві на Козацькій раді було обрано гетьманом лівобережної України Івана Самойловича(1672–1677), який прийняв і підписав з Московською державою«Конотопські статті».За багаторічну історію нашого краю адміністративні межі Конотопщини неодноразово змінювалися. За наказомКатерини Пу 1732 році в Україні були створені намісництва (губернії). Конотопщина спочатку входила до Новгород — Сіверської, а з 1802 року — до Чернігівської губернії. На початку ХХ ст. замість губерній були утворені округи, був організований Конотопський округ, куди увійшов і Конотопський район.Датою утворення Конотопського району вважається 1923 рік, коли він став самостійною адміністративно — територіальною одиницею, до якої увійшов Конотопський, Борзнянський і Кролевецький повіт. У 1932 році з переходом на триступеневу адміністративно-територіальну систему: район — область — центр було створено п`ять областей і Конотопський район на деякий час увійшов до складу Київської області.З утвореннямСумської області10 січня 1939 року Конотопський та Дубов`язівський райони передані до її складу. Після Другої світової війни Конотопський район тричі змінював свої кордони. У 1957 році до району були приєднані 8 сіл, а в 1960 році ще 6 сіл бувшого Дубов`язівського району, у 1963 році було приєднано села Духанівку Буринського району та село Дептівку Талалаївського району Чернігівської області.