Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5122555500
Змін всього:
Дата заснування/створення:1938
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:3477782.62971824
Населення:▼2419 (01.01.2011)1
Густота населення:662.74 осіб/км²
Поштовий код:66050
Телефонний код:+380 4867
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:273271
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:3477782.62971824
Периметр:9000.01146215895
Сусіди:село Мала Слобідкасело Тимковеселище міського типу Слобідкасело Кирилівкасело Дібрівкасело Правдасело Зелений Гай



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіСлобідка . Слобі́дка—селище міського типу Кодимського району Одеської області , розташоване на південному сході Кодимського району, в південно-східній частиніПодільської височини .Слобідка — селище міського типу, вузлова залізнична станціяОдеської залізниці , розташоване за 30 км від м. Кодима — (автошляхТ 1622), відстань до обласного центру — 222 км. Площа с. Слобідка — 440 га. Населення станом на 01.01.2007 р. — 2600 осіб. День селища — 28 серпня. Історичний рік заснування — 1938.У селищі діє пункт контролю на кордоні ізМолдовою( Придністров`ям )Слобідка —Ковбасна.Виникнення Слобідки пов’язано з будівництвом залізничної лінії Київ-Балта. У 1873 р. тут збудовано перші пристанційні і житлові будови. У господарстві розвивалися капіталістичні відносини. У поміщиків Мардара і Маньковського селяни брали землю в оренду, були куркулі. Основну масу населення становили робітники й селяни. З’явилася на селі сільськогосподарська техніка. З будівництвом залізничної гілки Слобідка-Бельци, Слобідка стала вузловою станцією. Було збудовано паровозне депо, водокачка, медпункт, баня. З будівництвом станції будувалося і селище. На той час побудовано перший двоповерховий будинок, який належав чиновнику Лозинському. Млин власника Курбатова побудовано у 1910-1911 рр. Зерно для помолу на борошно привозили люди з різних сіл. У 1892 р. завершено будівництво великого красивого вокзалу. Буфет-ресторан тримала італійка Біанкі.У 1901 р. відкрито однокласне залізничне училище з трирічним терміном навчання. Під час Великої Вітчизняної війни на території Слобідки діяла комсомольсько — молодіжна група «Чайка», яка нараховувала понад 20 підпільників. 13 березня 1944 р. заарештовано й розстріляно 23 учасники підпілля.На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало1500 односельчан, 430 з яких з поля бою не повернулося, 750 односельчан нагороджено орденами та медалями. Авеличеву Івану Тихоновичу, який загинув у 1945 р., присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У боротьбі з німецькими загарбниками особливо відзначилися молоді жінки селища, зокрема М.П. Кухарська (нагороджена одна з небагатьох у світі орденом Флоренс Найтінгел, яка під час Сталінградської битви винесла з поля бою понад 200 поранених); К.Г. Василевська — лікар (нагороджена орденом Леніна), О.Ф. Поліщук — лікар, медсестри — П.І. Корицька, М.І. Нартова, М.І. Мельник, Л.М. Горохова, М.М. Ткач, Л.П. Галінська. У 1954 р. завершено будівництво нового залізничного вокзалу.У 1974 р. побудовано нову триповерхову школу. У 1988-1990 рр. електрифіковано залізничну дорогу та здійснено будівництво житлового 60-квартирного будинку і дитсадка на 160 місць.У селищі функціонують Будинок культури, 3 бібліотеки, 5 магазинів, 4 кіоски, 3 кафе-бари. Надають послуги населенню поштове відділення, радіотелефонна станція, Слобідське відділення Кодимських електромереж, автозаправна стація № 6 АТ «Облтопливо», млин, олійня.Селище відоме своїми односельцями, серед яких заслужені працівники освіти УССР — Є.М. Андрієнко, І.А. Курко. Заслужений працівник лісового господарства УССР — Дороховський Іван Павлович. Заслужений працівник культури УССР — Гавриленко Олена Іванівна. У селищі проживала відома естрадна співачкаГелена Веліканова .Тут жила, навчалася хоробра жінка, санінструктор, орденоноска орденів Леніна та Червоної Зірки — Марія Петрівна Смирнова .Тут народився Герой Радянського Союзу — Іван Тихонович Авеличев .Славетні родини: родина Дороховських виховала двох синів: В.І. Дороховського — офіцера, С.І. Дороховського — підприємця. Родина Белінських виховала шестеро дітей. У 1983-1987 рр. побудовано два житлових двоповерхових будинки для вчителів.До складу Слобідської селищної ради входить селоПравда .