Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:7123400000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1 травня 1923 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:721066805.659367
Населення:▼ 37160365 ( 1.12.2011)
Густота населення:51.9 осіб/км²
Поштовий код:19100—19163
Телефонний код:+380-4746
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:19100, Черкаська обл., Монастирищенський р-н, м. Монастирище вул. Леніна, 121, 2-59-22
Веб-сторінка:http://www.mon.ck.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:Гончаров Михайло Іванович
Голова ради:Нестеренко Ігор Іванович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:27Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:28Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:721066805.659367
Периметр:162872.69387902
Сусіди:Жашківський район Уманський район Гайсинський район Іллінецький район Маньківський район Христинівський район Оратівський район Тетіївський район


Карта на карту

Географічні координати: 29.835 49.032

Склад (30):

Сусіди:


Монастири́щенський райо́н  —адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області .Площа  — 719 км²(3,44% від площі області). Районний центр —місто Монастирище .Район розташований взахіднійчастині Черкаської області і є найвіддаленішим від обласного центру. Межує напівночізТетіївським районом Київської області , на заході зОратівськимта Іллінецьким районами Вінницької області , на північному сході,сходітапівдні  — відповідно зЖашківським ,Христинівським районамиЧеркаської області таГайсинським райономВінницької області.
Історія[ред.₴Перші роки радянської влади Монастирищенський район утворений1 травня 1923року на основі 5волостей(Монастирищенської , Цибулівської , Лукашівської , Сарнівської , Конело-Попівської ) в складіУманської округи Київської області . В1937році він належавВінницькій області , з1954 -го — Черкаській. В1961 — 1966роках його приєднали доХристинівського району . В наступному1967році він знову став самостійною адміністративною одиницею. 1924рік став першим роком українського відродження в республіці і в районі: діловодство, навчання в школах, більшістьгазеттажурналівсталиукраїномовними , створено товариство «Геть неписьменність!». За 15 довоєнних років відбувся перехід від початкової досередньої освіти . Передвійноювідбулося три випуски середніх шкіл. В Монастирищі та Цибулеві існували факультети Уманського педінституту, при цукрозаводі — робітфак, школа ФЗМ (Цибулів) випускала щороку 70-80 спеціалістів для цукрової промисловості.З1928року запрацювали Монастирищенський цукровий та Аврамівський спиртовий заводи, Сарнівський млин, на базі пивзаводу утворили Каєтанівський маслозавод, щоб розв`язати проблему зайнятості єврейськихобщин були створеніартіліпо виробництвуцегли ,возів , по пошивуодягутавзуттятощо. 1930-тіроки стали роками утвердження радянського способу життя, зокрема — ліквідації одноосібного землекористування та створення 57колгоспів , масового розкуркулення заможних господарств, виселення їх господарів доСибіру . Вже в1933році із 12 тисяч дворів в колгоспах було 10111 (84,2 %), усуспільнено землі 34186га(68,1 %). За межами колгоспів залишалося 1894 двори. В ті ж роки утворилисямашино-тракторні станції : Монастирищенська1931року (обслуговувала 26 колгоспів);Цибулівська1932року (обслуговувала 15 колгоспів);Копіюватська1937року (обслуговувала 15 колгоспів).Навесні 1933 -го року в селах ройону розпочавсяголод , який забрав біля 8 тисяч монастирищан із 69-ти тисяч тогочасного населення району.1937 — 1938роки стали роками політичнихрепресій . В районі було репресовано 897 жителів. [ред.₴Друга світова війна Під часДругої світової війни окупаціярайону німцями тривала з22 липня 1941року по10 березня 1944року.Опір ворогу чинили Коритнянська та Цибулівська підпільні організації, які об`єднували групи підпільниківШабастівки ,Новосілки ,Коритні , Хвилі Жовтня ,Копіювати ,Монастирища ,Тарнави , відділків Цибулівського бурякорадгоспу (керівники П. О. Саморуха та Б. М. Маркович), партизанські загони Івана Калашника , Хоми Агладзе, Гната Кулагіна, Никифора Кучеренка, Федора Михайлика. Брали участь у боротьбі 155 підпільників, 414партизанів , 260 учасників інших форм.Бої за відвоювання району тривали з6 січняпо 10 березня 1944 року. В них брали участь війська 240, 42, 263, 4-ї повітряно — десантних дивізій, 64 та 44-ї танкових, 8-ї протитанкової бригад, 294-го окремого артполку. В боях загинуло 2543 воїна, які захороненні у 19 братських та 20 одиночних могилах. Стали Героями О. Ф. Бурда  — командир 64-ї танкової бригади, бронебійники Іван Жеребцов та Семен Тартиков, командири артбригади Н. Д. Чеволата І. І. Загрядський , З. Асфандьяров та В. М. Пермяков — командир та навідник гармати, командир роти автоматників — Бастраков. Загинули за визволення своїх сілкапітанФ. С. Тимошенко (Леськове), старшина М. П. Олійник (Цибулів).Остаточно район відвоювали 133-я та 42 стрілецькі дивізії з 7 по 11 березня 1944 року. Монастирище відвойовували воїни 42-ї дивізії 10 березня. Цей день і став днем визволення всього району. [ред.₴Повоєнні роки В березні 1944 року запрацювали Монастирищенська та Цибулівська МТС,1 квітня  — Копіюватська.1 вересня 1945року почали навчання 8297дітей ,восенивипустила спеціалістів школа ФЗН.1951рік став роком першого об`єднання колгоспів: було 56, стало 39.В1961році район ліквідовано, його об`єднали спочатку зЖашківським , потім зХристинівським районом , де він перебував до1967року. В цьому ж році ремонтно-механічний завод став машинобудівним, виробив перші водогрійні котли. Завершилась реконструкція цукрового та спиртового заводів, вступили до ладу млин у промкомбінаті, побут комбінат, цегельний завод. В1960році в 43 загальноосвітніх школах навчалося 8266 учнів, в школах робітничої молоді — 307. Діяли 52 клубні установи, 51бібліотека , 32 кіноустановки. 1966 — 1970роки стали важливим етапом розвитку району : завершено його електрифікацію, запроваджено спеціалізацію та концентрацію виробництва внутрігосподарський розрахунок, гарантовану оплату праці, підвищено закупівельні ціни, район став суцільним будівельним майданчиком (за 5 років збудовано 28 корівників, 18 свинарників, 15 телятників, 14 зерноскладів, 12 гаражів, 13 будинків тваринника та механізатора, 7 дитсадків, 2 школи).В1967році утворено БМУ — 4, котре розпочало будівництво виробничих корпусів машинобудівного заводу. До кінця1970року стали до ладу парокотельня, гуртожиток, перший п`ятиповерховий житловий будинок, садок-комбінат, музична школа, залізничний вокзал,універмаг , будинки культури вСатанівці ,Терлиці ,Тарнаві ,Зарубинцях .За1976 — 1980роки збудовано 28 промислових об`єктів, 175 сільськогосподарських, 123 соціально-культурних, зокрема 50 тисяч м² житла, 16 дитячих садків,кінотеатр , бібліотека, вузол зв`язку, СПТУ, 23 торгівельних об`єкти, будинки культури в Цибулеві та Княжій Криниці.У 1980 році в районі працювало інженерівта техніків 269 ,агрономів125, зооветспеціалістів 122,економістів180,учителів568,лікарів280. Всього 1033 спеціалісти. Школи завершили перехід на кабінетну систему навчання (було 296 предметних кабінетів). Жителів району обслуговували 2лікарні , 3амбулаторії , 28 фельдшерсько-акушерських пунктів.