Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7125400000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923 рік
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1239585834.6207
Населення:▼ 28160847 ( 1.12.2011)
Густота населення:23.7 осіб/км²
Поштовий код:20900—20943
Телефонний код:+380-4730
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:20901, Черкаська обл., Чигиринський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 26, 2-56-23
Веб-сторінка:http://www.oda.ck.ua/index.php?lng=ukr&section=1&page=6&id=19
Мер міста:
Голова держадміністрації:Цисаренко Олександр Борисович
Голова ради:Совгира Ганна Михайлівна

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:18Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:18Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1239585834.6207
Периметр:222456.703665712
Сусіди:Черкаський район Олександрівський район Кам'янський район Смілянський район Глобинський район Знам'янський район Світловодський район Чорнобаївський район



Історія[ред.₴Стародавність
Фрагмент стародавньої стоянки людей з музею археології в ЧигириніРайон має давню і багату історію. Люди жили тут з часівнеоліту(VI–III тисячоліття до н. е.), про що свідчать археологічні знахідки вселі Новоселиці(стоянка Молохів Бугор ). Відомі поселенняепохи бронзи . В ІІ тисячолітті до н. е. населення порічці Тясминбуло об`єднано в південно-східну групу праслав`янських племен.Археологамивідкрито одне з найбільших городищ-фортець цього періоду біля селаСуботова . Воно було осередком політичної влади, економічного та культурного життя. Навколо були розташовані численніфортеці , що захищалигородище(селаАдамівка ,Калантаїв ,Полуднівка ).Тут містятьсяМотронинське скіфськетаСуботівське чорноліське городища , пам`ятки архітектури та природи — Іллінська церквав Суботові тадуб Максима Залізняка . [ред.₴Середньовіччя За часівКиївської Русі , за однією із версій, в межиріччіДніпраіТясминазнаходився славнозвісний«острів русів»  — сторожова варта дружинників, що стримували напади кочових племен.ВХІ — ХІІІ століттяхна території району існували давньоруські поселення, які були знищені під часмонголо-татарського нашестяу ХІІІ столітті.В другій половиніXVI століттятериторія Чигиринщини потрапила до складуВеликого князівства Литовське , а у1569році, у зв`язку з утвореннямРечі Посполитоїта добровільним переходом руськихмагнатіву польське підданство — до Корони Польської . [ред.₴Нові часи
Богдан ХмельницькийНаприкінці XVI століття, з утвореннямЧигиринського староства , ці землі почали активно заселятися. З`явилася велика кількість нових поселень:Медведівка ,Суботів ,Новоселиця ,Боровиця ,Мельникита інші. В1592році Медведівка отрималамагдебурзьке право . В1594 – 1595роках осадчим на Чигиринщині бувМихайло Хмельницький .Наприкінці XVI — початкуXVII столітьпо Чигиринщині прокотилася хвиля козацько-селянських повстань. Тут діяли загониСеверина Наливайка( 1594 – 1596  роки),Федоровича( 1630 ),Павлюка( 1637 ),Острянина ,Гуні( 1638 ).В рокиУкраїнської Національної революції 1648–1676 роківЧигиринщина стала центром боротьби українського народу за створення державності. В1648роціЧигиринський полкстав не тільки військовою, але й адміністративно-територіальною одиницею, а села Боровиця,Жаботин , Медведівка та інші — сотенними містечками. До Чигиринської сотні входило село Суботів, з яким пов`язано багато видатних подій1648 – 1657років. Це був родовий маєтокБогдана Хмельницького , успадкований ним від батька. Як і Чигирин, Суботів став осередком гетьманської влади і дипломатії. Звідси Богдан Хмельницький видавав свої універсали, керував військовими справами. тут в Іллінській церкві23 серпня 1657року було поховано гетьмана.
Максим ЗалізнякЗі смертю Богдана Хмельницького закінчився один з етапів Української національної революції і розпочався новий її період, що характеризувався посиленням боротьби старшинських груп за владу. Протягом 1657–1678 років землі Чигиринщини були спустошені в результаті численних війн. Уцілілі жителі переселилися наЛівобережнуіСлобідську Україну . Проте колонізаціяПравобережжяпродовжувалася. Вже в1687  році поблизу Чигирина нараховувалося 14 тисяч дворів.У другій половиніXVIII століттяна Правобережжі посилилась влада польських магнатів. Реакцією на це став початок гайдамацького руху. В1768році розпочалося повстання, яке ввійшло в історію під назвоюКоліївщина . Центром його ставХолодний Яр . Повстання очолив запорізький козак, уродженець хутора КалинівкиМаксим Залізняк . В Холодному Яру біляМотронинського монастиря гайдамакисвятили ножі, якими клялися винищити гнобителів.СеляниЧигиринщини першими виступили проти панів і, об`єднавшись зкозаками , рушили в похід на Жаботин,Смілу ,Черкаси ,Корсунь ,Лисянку ,Умань , де до них приєдналися загони Івана Гонти . [ред.₴Новітня історія
Т. Г. Шевченко «Церква Богдана» у СуботовіУ1793році Чигирин і прилеглі території відійшли до складуРосійської імперії . В1797році, а потім, після невеликої перерви, в1802році, був створенийЧигиринський повіт , жителі якого займалисясільським господарством , промислами,торгівлею .В1843і1845роках в Чигиринському повіті побувавТарас Шевченко . Його цікавили місця, пов`язані з Визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького та гайдамаччиною. Під враженням поїздок він створив малюнки на місцеві теми: «Богданові руїни в Суботові», «Мотрин монастир», «Кам`яні хрести в Суботові», «Руїни будинку Богдана Хмельницького в Суботові». Чигиринщину він згадує у п`єсі «Назар Стодоля»,поемі«Гайдамаки», «Княжна», вірші «Холодний Яр», «Заступила чорна хмара», «Чигирине-Чигирине», «У неділеньку у святую» та інших.В1905 – 1907роках нові виступи селян охопили 23 села Чигиринського повіту.Події1917  року на Чигиринщині відзначалися складністю боротьби за владу між прихильникамиЦентральної Радита членами Чигиринської ради робітничих і солдатських депутатів. У жовтні 1917 року тут був створений повітовий загін«вільного козацтва» .У1918 – 1922  роках на території Чигиринського краю діялаХолодноярська Республіка . Центром її було село Мельники, а потім Мотронинський монастир. Повстанців очоливпрапорщикцарської арміїВасиль Чучупака . Сили бійців Холодноярської Республіки були знищені військамиЧервоної армії . Проте боротьба в Холодному Яру тривала до початку30-хроків.
Пам`ятник загиблим на хуторі Буда. Подібний є і у ВдовиченомуЧигиринський район якадміністративно-територіальну одиницюбуло утворено у1923році. У1925році коли вся територіяУРСРбула поділена на округи та райони, Чигиринський район увійшов до складуЧеркаського округу .Із1927  року район в складіШевченківської округи , а із9 лютого 1932  року у складіКиївської області . Із10 січня 1939  року у складіКіровоградської області .У серпні1941році територія району булаокуповананацистами. За роки окупації в районі від рук воїнівВермахтузагинуло близько 2 000 осіб, 1161 людина вивезена доНімеччини [1]. В роки війни партизанським краєм став Холодний Яр, в якому діяло 12 загонів. Під час операції проти жителів лісової смуги було знищенохутори БудутаВдовичин . Проте села понад Дніпром, які були далекі від партизан, майже не постраждали. Нацистський режим був лояльніший від комуністичного. В січні1944року район був відвойованийЧервоною армією .Загальна кількістьбратських могилчасів війни на території району — 23. В них поховано — 1268 осіб (з них відомо імен — 965, з яких увіковічено — 424 особи).Багато чигиринців відзначилися на фронтах війни. 1 111 чоловік нагородженоорденамиімедалями , 475 чоловік загинули у боях.Станом на1 вересня 1946року в районі було 52населених пункти , які підпорядковувались 34сільським радам . З них 1смт  — Чигирин, 36сілі 15хуторів [2]:села: Адамівка ,Боровиця ,Бужин ,Вершеці ,Вітове ,Галаганівка ,Головківка ,Гущівка ,Зам`ятниця , Іванівка , Івківці ,Калантаїв ,Кожарки ,Красносілля ,Погорільці ,Матвіївка ,Медведівка ,Мельники , Мудрівка ,Новоселиця ,Полуднівка ,Рацеве ,Розсошинці ,Рублівка ,Сагунівка ,Стецівка ,Суботів ,Тарасівка ,Тіньки ,Топилівка ,Трушівці ,Худоліївка ,Чернече ,Чмирівка ,Чорнявка ,Шабельники ; хутори: Буда ,Вдовичин , Вербівка ,Гненний ,Деменці , Загребівка , Зелений Яр , Ленінський ,Тарасо-Григорівка , Ново-Чигиринівка , Раківка ,Скаржинка ,Скелівка , Херсонка , Чутко-Кудашеве .[ред.₴Друга половина ХХ століття У післявоєнний час Чигиринщина була аграрним райономКіровоградської області , а у лютому1954  року, згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 лютого 1954 року район відійшов доЧеркаської області .
Будинок в селищі Орбіта. 2006 рікУ1980-хроках на території району, поблизу Чигирина проводилося будівництвоЧигиринської АЕС , завдяки що було створене селище будівельників — Орбіта. Селище мало найкраще забезпечення товарами народного вжитку серед всіх населених пунктів району. Через 2—3 місяці післяаварії на Чорнобильській АЕСбудівництво було законсервоване[3]. Нині на місці процвітаючого селища стоять безлюдні і розграбовані багатоповерхівки і соціальні будівлі. Попри те, що селищу не надається ніяких комунальних послуг, в ньому проживає декілька сімей.За останні роки існування району з його карти зникло село Вербівка і селища Московське , Чигиринівка ,Цибиківка . Багато населених пунктів було переселено у зв`язку з будівництвомКремечуцької ГЕСта утвореннямКременчуцького водосховищау1959році. Серед них відоме з історіїБужин , а такожАдамівка ,Гущівка ,Калантаїв ,Кожарка , Мудрівка ,Тарасівка ,Шабельники .