Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7422200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1309954896.78387
Населення:▼ 25160409 ( 1.12.2011)
Густота населення:19.3 осіб/км²
Поштовий код:16200—16262
Телефонний код:+380-4656
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:16200, Чернігівська область, Коропський район, смт. Короп, вул. Кибальчича, 1, 2-15-96
Веб-сторінка:http://kpadm.cg.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Красносільський Анатолій Григорович
Голова ради:Куніцин Володимир Миколайович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:25Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:25Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1309954896.78387
Периметр:301204.441354147
Сусіди:Кролевецький район Сосницький район Новгород-Сіверський район Корюківський район Бахмацький район Борзнянський район Конотопський район Шосткинський район


Карта на карту

Географічні координати: 32.947 51.591

Склад (27):

Сусіди:


Ко́ропський райо́н  —район Чернігівської областіз центром у смтКороп . Район розташований на північному сході області. За природними особливостями поділяється на дві географічні зони: південну — ЧернігівськеПолісся  — піщана, місцями заболочена рівнина з сосновими і мішаними лісами; та північну — Новгород-СіверськеПолісся  — підвищена, дуже порізана ярами місцевість. Район межує зСосницьким ,Новгород-Сіверським ,Бахмацьким ,Борзнянським районами Чернігівської областітаКролевецьким ,Конотопським ,ШосткинськимрайонамиСумської області . Займає площу 1.3 тис. кв. км. Населення — 28.5 тис. осіб. Відстань від райцентру до обласного центру автомобільними шляхами становить 145 км.На території району знаходитьсяМезинський національний природний парк
Історія Археологічні знахідки залишків первісної людини свідчать про поселення, що датуються 20-м тисячоліттям до н. е. Про це свідчать експонатиМезинського археологічного музею , створеного на місці всесвітньо відомої стоянки пізньопалеолітичної людини (близько 15-ти тис.років тому). Коропські землі входили доЧернігівського , а згодом доНовгород-Сіверського князівства . В середині 13 ст. Чернігово-Сіверський край підпав під пануваннятатаро-монголів , а із середини 14 ст. увійшов до складуЛитовської держави . З початку 16 ст. він неодноразово переходив то доПольщі , то доМоскви .Районний центрКоропрозташований на Лівобережжі Десни, за кілька км. від неі. Нині це селище міського типу, а у 17-18 ст. воно було великим містом з населенням у 1682 році — 5282 чоловіки і відігравало значну роль в українській козацькій державі, що й дало підставу включити його до урядового списку історичних місць України. Археологічні знахідки переконливо свідчать, що Короп — місто до татарське. На околицях Коропа знайдені слов`янські поселення (2-5 ст.), городище і курганний могильник періодуКиївської Русі . Вчені вважають, що це — залишки давньоруського міста Хоробор, яке згадується в Іпатійовському літопису під 1153,1159 і 1234 рр. Він входив до Новгород-Сіверського, а після навали ордБатия  — Брянського повітового князівства.З другої половини 14 ст. до кінця 15 ст. Хоробор знаходився під владоюВеликого князівства Литовського . В результаті російсько-литовськоі війни 1500—1503 рр. Хоробор відійшов до Росіі. В середині 16 ст. в Хороборі нараховувалось 100 дворів. В кінці 16 на початку 17 ст. населений пункт отримав назву Короп. За Деулінським перемир"ям 1618 року Короп підпав під владу шляхетської Польщі. В літку 1648 року він був звільнений від польсько-шляхетського гніту.В адміністративному відношенні Коропська сотня належала до складуНіжинського полку . В історіографії не склалось єдиної думки про час утворення сотні. Офіційні довідкові видання вказують 1659 рік як рік заснування сотні. Я.Дашкович та І.Ситий вважають, що сотня заснована у 1654 році. Однак ці дві дати не мають під собою достатнього обґрунтування. Напевно, датою заснування Коропської сотні слід вважати 1658 рік, оскільки у роботах В.Кривошеї під цією датою згадується перший коропський сотник.Коропська сотня займала територію, яка у 1635—1648 роках становила окрему волость Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства. За даними О.Яблоновського, Коропська волость була розташована на захід від Глухівської і на південь від Новгорода на площі понад 40 квадратних миль на обох берегах Десни та її притоки Реті у нижній її течії. До складу Коропської волості, крім міста Коропа на Десні (вірогідно заснованого на місці городища стародавнього Хоробору), а також міста Рождественного і Карильська, далі, дещо на південь від басейну Накоту — Білка (Білоч ?) у верхів`ях цієї ж річки;Алтинівка  — ближче до Сейму; на Десні нижче Коропа — Риботин, Сохачі, на південь від них — Хрестовщина, на схід від Коропа —Добротів . Крім того, згадуються такі населені пункти, як Напень, Студенець, Ботковське, Чудиново, Безобразове, Коренево та інші, назви яких сьогодні вже не зустрічаємо — зовсім загублені або лише перекручені. На лівому березі, йдучи від Коропа вверх по самій Десні, спочатку знаходиться місто чи містечко Райгородок, яке належало Зеленським. НижчеКролевця , на лівому березіРетізнаходилисьОбтівтаПогорілівка , які належали Вишлям.Коропська сотня займала частину волості на високому лівому березі Десни. Виникнення поселень сотні належить до дуже раннього часу. Є безперечні відомості про існування поселень вже у XVI столітті, але, здається, існували вони і раніше, оскільки Короп з достовірністю може вважатись дотатарським поселенням. Поселення Коропської сотні до початку XVIII століття не мали приватних власників, бо частина їх була віддана на утримання генеральної артилерії, а частина — належала до числа гетьманських маєтків Батуринської волості. ЛишеОбтівтаПогорілівкавже у XVII столітті належали Забілам. На жаль, невідомо, які саме населені пункти входили до складу сотні на початку її існування.З часом територія сотні зазнавала змін. У 1672 році до її складу увійшла Рождественська сотня, яка існувала з 1654 року. У цю сотню входили села Карильське, Кроснопілля, Городище, Оболоння (останні два — на правому бурезі Десни) і якесь «Очавулино», з назви якого ми не дізнаємось — яке саме з навколишніх сіл так називалось. До Коропської сотні з цих сіл відійшли Рождественне, Карильське, Краснопілля.У подальшому територія сотні зазнавала нових змін. На 1729—1730 роки до складу сотні входили місто Короп, села Риботин, Сохачі,Лукнів ,Райгородок , Рождественне, Билка, Краснопілля,Бужанка , Жорнівка. У цьому переліку ми вже не знаходимо Карильського. Невідомо, з якої причини пропущені Обтов та Погорілівка.У переліку 1736 року ми знову знаходимо серед сіл сотні Карильське,Обтов ,Погорілівку . Крім того, у списках сіл сотні вперше згадується Царівка. На сердину 50-х років XVIII століття у складі сотні з`являється село Рижки.Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років згадує у складі сотні також села Велику Кошелівку, Змітневе, Калачі, Ксендзівку, Купчичі, Нехаївку, Попівку, Робітниче, Шабалинове, хутори біля села Курилівка, в урочищі Крути, хутори Лутавський та Рудні, урочище Лиса Гора. Всі ці населені пункти перебували у складі сотні протягом нетривалого часу. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779—1781 рр.) не вказує на їх приналежність до Коропської сотні. Також в описі не згадується Бужанка, яка у другій половині XVIII століття відійшла до складу Поноринської сотні.Згідно з новим адміністративно-територіальним поділом у 1923 році Короп став районним центром Конотопського округу і віднесений до категорії селищ міського типу. Понорниця — селище міського типу, з 1923 по 1963 рік — районний центр.В кінці серпня 1941 року район звільнений від сталіністів німецькими військами. На фронтах Другої світової війни воювали понад 13тис.жителів обох районів. 4 — 19 вересня 1943 року Коропщина знову захоплена сталіністами, які вже 1946 влаштували новий голодомор.В післявоєнні роки побудований цегельний завод, працювали крохмальні, спиртовий, маслоробний заводи, завод продтоварів, комбінат харчової промисловості.У 50-ті — 80-ті роки працювали: льонозавод (до 1962 року — пенькозавод), промкомбінат, комбікормовий завод, міжколгоспна будівельна організація, цегельні заводи, рай сільгосптехніка, друкарня, завод продтоварів, комбінат харчової промисловості, сир завод, спиртозавод, крохмальний завод, сільгосппідприємства.