Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:7423800000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1153270797.59198
Населення:▼ 31160189 ( 1.12.2011)
Густота населення:27 осіб/км²
Поштовий код:17100—17153
Телефонний код:+380-4642
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:17100, Чернігівська обл., Носівський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 19, 2-18-53
Веб-сторінка:http://nosadm.cg.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Красносільський Анатолій Григорович
Голова ради:Васюк Микола Володимирович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:16Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:16Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1153270797.59198
Периметр:258181.057172495
Сусіди:Чернігівський район Бобровицький район Згурівський район Козелецький район Куликівський район Ніжинський район Прилуцький район



Носі́вський район  —район Чернігівської областіУкраїни з центром у містіНосі́вка .Район розташований в південно-західній частині Чернігівщини, Утворений у 1923 році Населення — з Носівкою і шістнадцятьма сільськими радами — 31876 осіб, у райцентрі — 13250.В районі 47 населених пунктів. Загальна площа — 1151 кв. км.Перша згадка в Іпатіївському літописі належить до 1147 року.
Історія Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під 1147 р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з 1471 року — до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 року — в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка (1637 р.), Я. Остряниці (1636 р.).З 1648 року Носівка — центр сотні Ніжинського полку. З 1667 року — Київського полку. З 1782 року — у складі Ніжинського повіту Чернігіського намісництва, з 1802 року — губернії. У 1662 і 1679 роках спалена татарською ордою.У 18 ст. Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 року Носівка — містечко. У 17-18 ст. діяло 5 козацьких шкіл, богадільні. На 1859 рік залишилася тільки одна парафіяльна школа. 1866 рік — у Носівці — 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, 2 цегельні заводи, училище, відбувалося 3 ярмарки на рік. Найбільший землевласник — граф Мусін-Пушкін.У 1897 році — 3155 дворів, 16 947 жителів, муровані — Троїцька, Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев"яні — Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905—1907 рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів. 1911 року — засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.Відгуком на Лютневу революцію 1917 р. став масовий мітинг у квітні 1917 р., на якому прийнято вимоги про передачу землі селянам і українізацію школи. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-австрійської окупації і наступну денікінців у районі Носівки діяв партизанський загін. У 1920 році почав знову працювати цукровий завод, агропункт Носівської сільськогосподарської дослідної станції, у 1922 році створені бурякорадгосп і кооперативне товариство.З 1923 року Носівка — райцентр. Відкрито 2 лікарні, Народний дім, 2 клуби, 8 хат-читалень, 5 бібліотек. Виникло товариство по спільному обробітку землі (1926 рік), на його базі в 1929 році створено перший колгосп, пізніше — ще 6, МТС (1930 рік). У 1939 році ланка одного з колгоспів стала учасником Всесоюзної сільсько-господарської виставки у Москві. У 1940 році в Носівці діяли 2 лікарні, пологовий будинок, поліклініка, 2 аптеки, 2 середні, 5 неповних середніх і 4 початкові школи, 3 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 13 бібліотек.У вересні 1941 р. район окупований німецько-фашистськими загарбниками. У роки Великої Вітчизняної війни в період німецько-фашистської окупації в Носівці діяли підпільний райком партії, підпільна організація на чолі з М. І. Реутським, партизанське з"єднання «За Батьківщину». В районі діяли партизанські загони під командуванням Бовкуна, Героя Радянського Союзу Симоненка (с. Червоні Партизани). В березні 1943 р. німецько-фашистськими загарбниками спалено с. Козари (кількість жертв оцінюється в 3,8 тис.). Територію району визволено у вересні 1943 р.У травні-червні 1991 р. Носівкою прокотилася хвиля масових (до кількох тисяч учасників) антикомуністичних мітингів, названих тоді носівською революцією.З 1960 року Носівка — місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об`єднання консервної промисловості, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об`єднання по виробництву яєць і м`яса приці, комбінат побутового обслуговування, 4 загальноосвітні школи, музична школа,районна станція юних техніків , будинок школярів, спортивна школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.У Носівці в різний час виходили газети «Комсомолець Носівщини», «Кооперативний ударник», «Літературна сторінка», «Сталінський прапор», «Червона Носівщина», «Прапор», «Прапор комунізму». Видається газета«Носівські вісті» .