Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7425100000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:576428355.198994
Населення:▼ 12160066 ( 1.12.2011)
Густота населення:20.8 осіб/км²
Поштовий код:17300—17351
Телефонний код:+380-4639
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:17300, Чернігівська обл., Срібнянськаий р-н, смт. Срібне, вул. Леніна, 54, 2-13-30
Веб-сторінка:http://sribadm.cg.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Власенко О. Д.
Голова ради:Голдовський Григорій Іванович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:11Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:11Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:576428355.198994
Периметр:137425.508227868
Сусіди:Лохвицький район Варвинський район Бахмацький район Чорнухинський район Ічнянський район Талалаївський район Прилуцький район Роменський район



Срібня́нський райо́н  —район Чернігівської області Україниз центром у містіСрібне .Срібнянський район розташований на південному сході Чернігівщини. Межує зВарвинським , Ічнянським ,ПрилуцькимтаТалалаївськимрайонамиЧернігівської областітаРоменським районом Cумської області . 29 населених пунктів. Районом проходить автошляхПрилуки - Ромни .
Історія[ред.₴Археологічні знахідки[ред.₴ Середньовіччя [ред.₴ Річ Посполита Докладніше: ВишневеччинаЗа пануванняРечі Посполитої Прилукиз усім округом належали литовському магнатові князевіМихайлу Корибуту-Вишневецькому . Зі списку володінь, який зберігся у нащадкаВишневецьких , видно, що в Прилуцькому регіоні йому належали:Прилука ,Городня ,Журавка , Іваниця , Красне ( Красний Колядин ),Варва ,Переволочна ,Срібне , Сокирна ( Сокиринці ),Гмирянка , Оржиця , Ічня . В1647  р. він володів 8668 дворами з 66330 душами народу. Це було майже все населення Прилуцького повіту.Всі приписані до поселень люди зобов`язані були працювати «панщину», або за позбавлення від неї платити Вишневецькому п`ятьталеріввід кожного двору; ця сума за тодішнього часу, коли за гривну можна було купити чверть жита, була дуже велика.Зі своїх маєтківВишневецькийотримував дохід до 180 тис. рублів, на нього працювали шинки і 423 млинарських «кола». Це давало йому можливість жити по-царськи, мати свою свиту, своє військо і укріплювати свої міста, як фортеці. [ред.₴ Гетьманщина Докладніше:Срібнянська сотняЗ повстаннямБогдана ХмельницькогопротиПольщівлітописахз`явилися згадки проПрилуцький полк . Полк був великий — в1648році лише реєстрових козаків числилося 2106 осіб, а наступного року до нього приєднався і Іченський(Ічнянський) полк. В об`єднаному полку була 21 сотня.Срібнянську сотнюочолював Павло Федоренко. Ці сотні впродовж 6 років брали участь у всіх походах і битвахХмельницького .Довелосясрібнянській сотнісхрестити свою зброю з московитами під час війни1659року.Літопистак описує ті події. Виговський«заслал ординанц свой до Прилукского полковникаДорошенка , абы с полком своим станул в городи Сребном». Але князь Пожарський з царськими військами «без великого труда город Сребное достал, жителей тамошних единых вырубал, а других в полон забрал со всеми их набытками; а козаков полку Прилукского, там бывших, погромил и распудил, так же и сам полковник ихДорошенко , як заец по блотах тамошних гонений, за ледво бегством спасался от беды своея тогдашнея». Проте частинаПрилуцького полкувсе-таки з`єдналася з військами Виговськогоі розгромила російські війська підКонотопом .У1768році засновані були духовні правління , або протопопії , числом 12 — у тому числі і вПрилуках , з духовними намісницькими правліннями вПрилуках , уСрібномутаВарві . [ред.₴ Губернський період Докладніше: Глинський повітА в 1782 році в Україні ввели нові зміни. Ухвалено було розділити її на три намісництва: Новгород — Сіверське, Київське і Чернігівське. Кожне намісництво було розділене на 11 повітів, із земськими і словесними судами. Прилуцький повіт з приєднаним до нього Іваницьким відійшов до Чернігівського намісництва, а частина його від с. Рудівки по с. Товкачівку зі всіма селами на південний захід відійшла до Київського намісництва.Окрім цього від Прилуцького повіту тоді ж відокремлені були Журавська сотня, дві Варвинські з с.ДейманівкоюіСрібнянська сотняіз с. Карпилівкою і с. Грицівкою (Гриціївка). З цих сотень і прилеглих до них з південно-східної частин тодішніх Роменського і Лохвицького повітів створений був Глинський повіт. Докладніше:Срібнянська волостьПісля Прилук найбільшим торгівельним і промисловим містом булоСрібне . Воно, як і Прилуки, мало своюратушуі свої цехи. Головними власниками містечка були кілька грузинських князів і камергер Будлянський. Землі, що належали козакам, були виключно орні, а лісів і сінокосів у них не було; перші вони купували в Сокиринцях, Васьківцях і Іванківцях, другі брали з половини у с. Карпилівці. Ремісники містечка, що славилися здавна, продавали свої вироби на ярмарках Ромен, Лохвиці, Густині і Дейманівки. Головним предметом збуту срібнянських ремісників були шапки.
Карта Срібнянщини 1792 р. Докладніше: Прилуцький повітІмператор Павло I знову реформував Україну: 30 листопада 1796 р. ухвалено було з трьох намісництв створити одну «Малоруську губернію» з головним містом Черніговом. Але після смерті Павла I його розпорядження скасував Олександр I. 9 березня 1802 року Малоруську губернію ухвалено було розділити на дві — Полтавську і Чернігівську. При цьому Срібне з Карпилівкою і Дейманівкою увійшли до складу Прилуцького повіту Полтавської губернії. Таким чином склалася територія повіту з кордонами, що збереглися до 1888 р.За даними земської управи 1881 р, у Прилуцькому повіті в 21 поселенні мешкало 32984 душі. Ось ці поселення: Алексинцы, Васьковцы, Грицовка,Гурбинцы, Дегтяри,Деймановка, Загайки, Иванковцы, Игнатовка, Калюжинцы, Карпиловка, Лебединцы, Меняловка, Никоновка, Оробиевка, Подол, Побочиевка, Савинцы, Сокиринцы, Сребное, Харитоновка. Крім того, були населені пункти, в яких чисельність населення була невідома (х.х. Вадин, Дробок, Поетинівка, Тростянець, Ханжиків, Чернечий).Уряд добре піклувався про народну освіту: 1812 р. училища були перетворені з народних в повітові і до них доданий 3-й клас. У 1815 році вперше були відкриті сільські училища. У Прилуцькому повіті їх було кілька: в с. Подищах, м. Перевалочній, с. Іванківцях, м. Срібному, с. Товкачівці, м. Іваниці, с. Маціївці, с. Малій Дівиці. 8 квітня 1838 року в с. Сокиринцях Катериною Василівною Ґалаґан за власні кошти відкрито було початкове училище, першим вчителем якого був Михайло Дєдін. У 1843 році міністерство державних маєтностей відкрилопочаткові училищав селах Березівці, Дубовому Гаю, Вільшаній Прилуцького повіту. Першого ж року в них поступило більше 150 учнів.У 1887 році в Прилуцькому повіті налічувалось 64 навчальних заклади, в яких навчалося 4611 учнів, що в середньому становило 1 учень на 20 чоловік городян та 1 учень на 44 сільських жителя. Найбільшими навчальними закладами в повіті були: Двокласне училище Міністерства народної освіти в м. Срібному, в якому у 1887 році числилося 98 учнів.П`ятикласне ремісниче земське училище в с. Дігтярях, за рахунок губернського земства, яке відпускало на нього щороку 20000 рублів. 29 жовтня 1878 року у подарованому земству дійсним таємним радником Григорієм Павловичем Ґалаґаном кам`яному палаці в с. Дігтярях відкрито ремісниче училище на 100 чоловік з такими відділами: столярно-токарним, ковальським, слюсарним і модельно-литейним.З числа 100 учнів земства за статутом училища надано право мати Прилуцькому земству 40 стипендіатів і панові Ґалаґану 10. Не обмежуючись цим, училище приймає ще своєкоштних з платою 125 крб. і вільно-приходящих по 10 крб. в рік. Інтерни, що навчаються в училищі, знаходяться на повному утриманні закладу, а після закінчення його земські користуються білизною і одягом, зробленим для них в училищі, а також і субсидією при відкритті своїх майстерень. В навчальному закладі викладалися загальноосвітні предмети: у скороченому об`ємі — закон Божий, російська мова, арифметика, геометрія, фізика, механіка, географія, історія, креслення і малювання. Викладання цих предметів обмежується першими чотирма класами, п`ятий призначений виключно на спеціальне вивчення ремесла. У 1883 р. навчальний заклад закінчило 18 осіб, у 1884 р. — 15, у 1885 р. — 21. У 1887 в ремісничому училищі навчалося 140 учнів. Училище це існує й досі як Дігтярівський аграрний ліцей.Медичну допомогу жителям Срібнянщини надавали у місцевій лікарні. Лікарня була на 10 ліжок. Також у всіх селах з волосним правлінням знаходився фельдшер. При рівномірному розподілі жителів повіту на ділянки на одного лікаря, одну лікарню і одну аптеку припадала 42631 особа, а на одного фельдшера 10658 чоловік. З урахуванням тих, що лікувалися в лікарні, амбулаторно і вдома в 22300 випадках вийде, що лікування кожної людини в 1886 році обійшлося земству в 1 крб. 68,5 копійок, а одне щеплення від віспи в 11 копійок.Поштова контора для пересилки листів і грошових повідомлень відкрита в Прилуках услід за введенням Катериною II городових положень, телеграфна станція — в серпні 1880 року, а об`єднані ці обидві установи були в 1886 році.Поштові відділення в м. Срібному та м. Іваниці відкриті в 1878 році. Стійлові пункти земських поштових коней знаходились в г. Прилуках з 15 кіньми, м. Переволочній з 9 кіньми, м. Срібному з 7 кіньми, с. Городні з 8 кіньми, с. Рудівці з 6 кіньми. У м. Срібне з Прилук грошова пошта надходила в понеділок, а проста в четвер.У 1888 році з 4 винокурень і 3 пивоварень Прилуцького повіту на Срібнянщині працювали винокурні Пушкіної в м. Срібному і винокурня та пивоварня Новицького в с. Гурбинцях.У Прилуцькому повіті проводився 61 ярмарок, у тому числі 7 ярмарків на Срібнянщині. У Срібному :1. Благовіщенський — 25 березня (с.ст.) 5 денний2. Георгіївський — 22-24 квітня (с.ст.) 2 денний3. Різдво-Богородицький — 7-9 вересня (с.ст.) 3 денний. У Дейманівці :1. По десятій п`ятниці після паски 4 денний2. Симоновський — 1 вересня 1 денна. У Сокиринцях :1.Вознесенський — 3 денна2. Олександро-Невський — 30 серпня (с.ст) 3 денна. [ред.₴ Українська революція 1917-1921 1919року під час денікінської окупації на Срібнанщині діяв петлюрівський повстанський загін під керівництвом Ф.Вигінського.[1] 9 березня 1920року срібнянський повстанський загін Криворучка зненацька увійшов доПрилук , захопив міську переповнену «підозрілими елементами» в`язницю і випустив всіх на волю.[2]На Срібнянщині на більшовиків наводили жах загони Марусі Чорної, Гонти, Чалого, які наїздили сюди із сусідніх волостей. У селі Карпилівцімісцевий учитель Нечай організував повстанський селянський загін. А коли в сутичці з радянськими військами командира було вбити, на його місце став учитель з с. Рубців.1921року на Прилуччину зайшов півтисячний загін махновців, який, поповнившись місцевими добровольцями, зріс то тисячі бійців. Для його знищення довелося викликати кавалерійський полк.[3] [ред.₴Радянський період Срібнянський район Прилуцького округу — адміністративно-територіальна одиниця. Створений 1923. Межував (1925) з Роменським округом, Варвинським, Прилуцьким та Іваницьким районами. 1925 займав площу 561,8 км², налічувалося 18 сільрад. 8658 господарств, 42864 жителів, які мешкали в 81 населеному пункті: містечкоСрібне , селаВаськівці ,Грицівка ,Гурбинці ,Дейманівка ,Дігтярі , Іванківці ,Калюжинці ,Лебединці ,Леляки ,Никонівка ,Олексинці ,Оробіївка ,Поділ ,Савинці ,Сокиринці , дрібні селаЗагайки ,Гнатівка ,Побочіївката 62 хутора. У серпні 1925 територія Леляківської сільради Срібнянщини передана до Варвинського району.1930 в Срібнянському районі — 17 сільрад, 80 населених. пунктів (у тому числі 62 хутора), налічувалося 8511 дворів, 40892 мешканців. Після розформування 13.06. 1930 Прилуцького округу територія його тимчасово відійшла до Лубенського округу.[4]17 лютого1935року Срібнянський район відновлено.Від 10 вересня1959року по 4 січня1965року Срібнянський район був ліквідований. Його територія перебувала у складі Прилуцького району. [ред.₴Сучасність
Хрестовоздвиженська церква містечка Срібне