Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7425300000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1933
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:632159518.707686
Населення:▼ 13160993 ( 1.12.2011)
Густота населення:22.1 осіб/км²
Поштовий код:17200—17271
Телефонний код:+380-4634
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:17200, Чернігівська обл., Талалаївський р-н, смт. Талалаївка, вул. Леніна, 3, 2-12-30
Веб-сторінка:http://taladm.cg.gov.ua/default_page.php?DEPAT=30&pm=green_menu
Мер міста:
Голова держадміністрації:Лубін Микола Борисович
Голова ради:Дзюбан Юрій Володимирович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:13Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:13Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:632159518.707686
Периметр:153514.398547543
Сусіди:Бахмацький район Конотопський район Ічнянський район Срібнянський район Роменський район



Талала́ївський райо́н  —район Чернігівської області Україниіз центром у смтТалалаївка . Талалаївський район утворений в 1933 році. Знаходиться в південно-східній частині Чернігівської області.У 1933 р. Великобубнівський район Чернігівської області (с. Великі Бубни тепер Роменського району Сумської області) було перейменовано на Талалаївський. На теренах тодішнього Талалаївського району до 1928 р. було два райони, утворених 1923 р., — Березівський з частиною населених пунктів, що входив до Прилуцької округи, та Великобубнівський з частиною населених пунктів, що входив до Великобубнівського, а з 1933 р. районний центр перенесено з Великих Бубнів у Талалаївку (утворено Талалаївський район).У 1939 р. Талалаївський район увійшов до складу новоутвореної Сумської області, у 1963 р., у зв`язку з укрупненням районів, Талалаївський ліквідовано і знову відновлено у 1966 р.З 1966 року після адміністративно-територіальної реформи межує з Ічнянським,Бахмацьким , Срібнянським районами Чернігівської області, Роменським і Конотопським районами Сумської області та Лохвицьким районом Полтавської області.Районний центр — смт. Талалаївка розташований на 50 км Південної залізниці на ділянці Бахмач-Ромни та за 15 км від шляху Київ-Суми. Відстань до обласного центру залізницею-207 км, шосейними шляхами — 265 км, до м. Суми — 180 км та до м. Київ — 210 км.Територія району становить 632,9 кв. км. Район має 45 населених пунктів, в тому числі селище Талалаївка та 44 сільських населених пунктів.В районі проживає 14,8 тис. населення, в тому числі міського — 5,1 тис.чоловік, сільського — 9,7 тис.чоловік. Працездатного населення — 7942 чоловік, пенсіонерів — 4946 чоловік, безробітних — 471 чоловік.Клімат Талалаївщини помірно континентальний. Ґрунти — чорноземи глибокі, мало гумусні, лугові, луго чорноземні та торфоболотні. В складі ґрунтів переважають чорноземи. Бал бонітету один з найбільших в області і становить в середньому 60.Корисні копалини в районі такі: торф`яники, нафта, природний газ, глина.Площа лісів — 5862 га. Основні породи — дуб, береза, липа, осика. Земель водного фонду більше 2 тис.га, в тому числі під ставками — 801 га. Із заходу на схід район перетинає мала річкаРоменка , охоронна зона якої знаходиться у державній власності і може також мати зацікавленість для інвесторів. Територією району також протікають річки: Березовиця ,Лисогір ,Олава .На території району дві залізничні станції: Талалаївка і Блотниця Південної залізниці.Автомобільних шляхів — 173,1 км, у тому числі з твердим покриттям — 150.Пам`ятки архітектури на території району: дерев`яна Успенська церква в с. Сильченкове (ХІХ — поч. ХХ ст., майстер Бузовський), мурована (цегляна) Михайлівська церква в с. Юрківці (ХІХ ст.), приміщення дерев`яної (не діючої) церкви в с. Слобідка (ХІХ ст.), залишки дерев`яної церкви у с. Березівка.Археологічні пам`ятки: в с. Липове — поселення, городище і курганний могильник періоду Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.), один з найбільших в Україні та на території колишньої Київської Русі. На території села Красний Колядин виявлено городище І тисячоліття до н. е., VIII-ХІІІ ст., ХVI-ХVIІ ст., можливо — залишки літописного міста Глібль (Глебель), уперше згаданого під 1147 р. і 1159 р. Біля с. Грицівка — городище з поселенням ІІ-І тисячоліття до н. е., ХІ-ХІІІ ст. Біля сіл Грицівка, Корінецьке, Красний Колядин, Липове, Харкове є кургани ІІ-І тисячоліття до н. е.Славетні імена На Талалаївщині народилися 5 героїв Радянського Союзу: М. Г. Кузьменко (с. Салогубівка тепер Роменського району Сумської області), М. П. Симоняко (с. Березівка), І. П. Науменко (с. Харкове), М. У. Чоботько (с. Рябухи). Звання Героя Соціалістичної Праці удостоєний директор радгоспу «Барсуківщина» С. В. Шарлай.Серед видатних уродженців району декабрист Олександр Якубович (у с. Липове, де він народився, встановлено пам`ятник — бронзове погруддя).У с. Понори народився Степан Данилович Ніс — український лікар, письменник, етнограф і фольклорист; в с. Українське (до 1964 р. — Ярошівка) народився український письменник, мистецтвознавець і фольклорист Василь Петрович Горленко, де й похований.У садибі Горленка гостювали український письменник Панас Мирний, український художник-архітектор В. Г. Кричевський. У с. Березівка народилися народна артистка Російської Федерації Г. Й. Співак, український композитор М. Т. Коляда.Тут, у маєтку поміщика-мецената Трифановського, гостювали великі живописці академіки В. Д. Орловський, М. О. Врубель. Саме у Березівці в літо 1886 р. Врубель подружився з К. О. Коровіним. У 1879 р.В селі були художники брати Костянтин та Володимир Маковські. У Березівці виконав одну зі своїх прекрасних робіт «Сплячий хлопчик» скульптор М. П. Чижов. У с. Сильченкове минули дитинство та шкільні роки Т. П. Кавалерідзе — скульптора і художника, драматурга і кінорежисера. Село Болотниця пов`язане з ім`ям Г. П. Затиркевич-Карпинської, яка працювала у трупах таких корифеїв сцени, як Л. М. Кропивницький, М. П. Старицький, М. К. Садовський, у Народному театрі в Києві під керівництвом М. П. Саксаганського.У Красному Колядині жив і працював у молоді роки й останні роки життя український революціонер-народник Яків Васильович Стефанович, член «Народної волі.» На його могилі плита з написом «Стефанович Яків Васильович — український революціонер-народник. 1854—1915 рр.». Родом із села Слобідка член Спілки письменників України, літературознавець, дослідник творчості Т. Г. Шевченка Петро Петрович Ротач.У с. Лавіркове проживає носій кобзарських традицій старого часу, учень відомого роменського кобзаря.