Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7425500000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:2550152475.18182
Населення:▼ 52160984 ( 1.12.2011)
Густота населення:20.8 осіб/км²
Поштовий код:15501—15584
Телефонний код:+380-462
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:14027, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, 676—958
Веб-сторінка:http://chernrda.cg.gov.ua/default_page.php?DEPAT=32&pm=green1_menu
Мер міста:
Голова держадміністрації:Т.в.о. Брайко Володимир Борисович
Голова ради:Носенок Федос Михайлович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:4Списокна карту
Сільських рад:42Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:4Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:42Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:2550152475.18182
Периметр:423100.3089961
Сусіди:Київська обласна рада район Городнянський район Козелецький район Куликівський район Менський район Ніжинський район Носівський район Ріпкинський район


Карта на карту

Географічні координати: 31.117 51.443

Склад (46):

Сусіди:


Черні́гівський райо́н  —район Чернігівської області Україниз центром уЧернігові .
Історія[ред.₴ ГетьманщинаПрикозацькому адміністративно — територіальному устрою (1648 — 1782 рр.)військовою одиницею на Лівобережній Україні був полк, який поділявся на сотні. У Чернігівський полк у 1764 р. складався з 18 сотень. Землі в окрузі полкового міста Чернігова входили до складу полкової, Слабинської, Седнівської, Роїської, Білоуської, Олишівської, Любецької, Вибельської сотень. У 1763 р. Чернігівський полк було поділено на Чернігівський та Менський повіти. «Повет составлял некоторое знатное число селеній, несколко сотен в себе заключающее, которых было 20…». Активне освоєння земель монастирями та козаками призводить до збільшення чисельності населених пунктів, навколо яких виникають кордони територіальних сільських громад закріплені за певним володарем згідно з відповідними документами на володіння землею. [ред.₴Чернігівське намісництво, Малоросійська губернія, Чернігівська губернія (1782—1923 рр.) Перехід на цивільний устрій в управлінні землями держави відбувся з створенням Чернігівського намісництва згідно з сенатським указом від 16 вересня 1781 р., а фактично з 19 січня 1782 р. Намісництво поділялось на 11 повітів. Відповідний поділ зберігся при створенні Малоросійської губернії в 1796 р. та Чернігівської губернії в 1802 р. У 1803 — 1917 рр. у губернії налічувалось 15 повітів.Чернігівський повіт складався з 12 волостей — Антоновицької, Березанської, Горбівської, Довжицької, Козлянської, Пакульської, Редьківської, Салтиководівицької, Седнівської, Слабинської, Халявинської з м. Чернігів, Янівської. [ред.₴Чернігівський район Чернігівської області (1923—2010 рр.) Президія ВУЦВКа 7 березня 1923 р. прийняла постанову «Про адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини», за якою стара система районування (волость — повіт — губернія) замінювалась на нову (район — округ — губернія). З 2 — 3 повітів організовувався один округ, з декількох волостей — район. У Чернігівський губернії замість 12 повітів стало 5 округів, замість 133 волостей — 58 районів. На основі волостей Чернігівського повіту та приєднанням декількох сусідніх волостей був створений Чернігівський округ з 12 районів (Березнянський, Бобровицький, Довжицький, Козлянський, Краснянський, Куликівський, Любецький, Моровський, Пакульський, Репкинський, Чемерський, Сорокошицький). У цей час Халявинська та Седнівська волості були об`єднані в один Бобровицький район з центром в селі Бобровиця. Районування 1923 р. було не останнім у великій кількості територіальних змін, наслідком чого стали нові кордони територій без врахування історично склавшихся зв`язків між населеними пунктами та розвитку земель. До цього призвело намагання нової влади на кожному з етапів будівництва держави мати свої особливі підходи в управлінні територією. У 1925 р. була ліквідована Чернігівська губернія, а 2 вересня 1930 р. — Чернігівський округ та створено окремі адміністративно-територіальні одиниці — райони. Однак, вже 29 квітня 1929 р. президія Чернігівського окрвиконкому підтримує прохання Бобровицького райвиконкому і районного з`їзду Рад Бобровицького району до ВУЦВК про перейменування Бобровицького району в Чернігівський район: ,,…Принимая во внимание, что Бобровицкий район территориально расположенный около г. Чернигова, а Бобровицкий райисполком находится не в с. Бобровица, в г. Чернигове, так как в с. Бобровице нет для этого соответственных условий…". 15 жовтня 1932 р. була утворена Чернігівська область і введена триступенева система управління (район — область — центр), яка збереглась і до сьогодні.У жовтні 1932 р. створюється політвідділ Котівської машинно-тракторної станції, який обслуговував на той час господарства приміської смуги, а управлінські функції територією району передаються міськраді. Тільки з червня 1936 р. відновлюється діяльність районних органів управління.У січні—лютому 1935 р. низька районів України були зменшені і за рахунок їхніх територій створені нові райони. З Чернігівського району були виділені в окремі райони Козлянський (з жовтня Михайло-Коцюбинський), Березнянський, Любецький, Куликівський, Олишівський та інші.Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 р. під час ліквідації 6 районів області до Чернігівського району відійшла частина Тупичівського. У 1960 р. при черговій ліквідації районів до Чернігівського відходять частина Березнянського та Олишівського районів. 30 грудня 1962 р. Президія Верховної Ради УРСР затвердила Указ про укрупнення сільських районів України до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь, згідно з яким в Чернігівський області було ліквідовано ще 14 районів, а до Чернігівського передавалась частина Куликівського та територія Михайло-Коцюбинського району. Однак у 1966 р. при утворенні нових районів від Чернігівського району відійшла частина території в Куликівський район. У 1965 р. були внесені чергові зміни в адміністративне районування і до складу Ріпкинського району передаються Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмельницька, Шибиринівська сільські ради, які невдовзі знову повернуться до Чернігівського району.Протягом 1967—2001 рр. на території області і району деякі населені пункти були об`єднані, зняті з обліку, утворювались нові сільські та селищні ради. Останні територіальні зміни в районі були такими: 30 березня 1993 р. — рішенням ХV1 сесії 21 скликання обласної ради в складі Чернігівського району утворено Редьківську сільраду з центром в селі Редьківка, збудоване для переселенців Редьківки Ріпкинського району, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: 14 липня 1992 р. — рішенням ХІІІ сесії 21 скликання обласної ради переведено центр Павлівської сільради в село Радянська Слобода і перейменовано її на Радянсько-Слобідську сільську раду: жовтень 1993 р. — рішенням Х1Х (позачергової) сесії 21 скликання обласної ради в складі Чернігівського району утворено Будиську сільраду з центром в селі Буда, яке до цього належало Грабівській сільраді Куликівського району; 1999 р. — до м. Чернігів відійшли села Олександрівка, Півці, частина Новоселівки; 2001 р. — знято з обліку село Локотьків Пакульської сільської ради, жителі якого були відселені в село Улянівку як постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС.