Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5321300000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1383709045.27053
Населення:▼ 36160440 ( 1.12.2011)
Густота населення:26.7 осіб/км²
Поштовий код:38100—38165
Телефонний код:+380-5353
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:38100, Полтавська обл., Зіньківський р-н, м. Зіньків, вул. Леніна, 40, 2-41-12
Веб-сторінка:http://www.adm-pl.gov.ua/zinkivsk
Мер міста:
Голова держадміністрації:Чуясов Андрій Володимирович
Голова ради:Ващенко Сергій Володимирович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:22Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:23Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1383709045.27053
Периметр:234452.900011795
Сусіди:Охтирський район Лебединський район Гадяцький район Миргородський район Шишацький район Диканський район Котелевський район


Карта на карту

Географічні координати: 34.380 50.112

Склад (24):

Сусіди:


Зінькі́вський райо́н  —адміністративно-територіальна одиниця Полтавської областіз центром у містіЗінькові .Межує зГадяцьким ,Диканським ,КотелевськимтаМиргородськимрайонамиПолтавської областііОхтирським районом Сумської області .
Історія[ред.₴Археологічні розкопки Найдавніше відоме поселення на території району було виявлене біля селаГлинського . Воно відноситься донеолітичного часу(середина 6 — початок 4 тисячоліття до н. е.).По берегах річкиВорскли , поблизу сілГлинського ,ХижняківкитаЯблучного , були знайдені рештки глиняного посуду.[1] На них добре видно сліди пальців давнього майстра, адже посуд з глини робили ще без гончарного круга. На городищі знайшли також срібну римськумонетучасівімператора Доміціана(1 століття н. е.).[2]У8 століттіна правому березіВорскливиникає два поселенняроменської культури : неподалік Глинського і біляОпішні . У центрі Опішні розкопано 14 напівземлянок слов`янського поселення.Край довго залишався безлюдним через постійну загрозу з півдня. Наприкінці 15 — всередині16 століттяна території постійно нападалитатари . [ред.₴У складі Речі Посполитої1569року Зіньківщина разом з усімЛівобережжямвходить до складуРечі Посполитої .У1604році поселенняЗіньківодержує статус міста. [ред.₴Гетьманщина У середині17 століттяпочав формуватися новий адміністративно-територіальний поділ на полки і сотні. У1661 – 1671роках існувавЗіньківський полк . Потім зіньківські землі перебували в складіПолтавськогоіГадяцькогополків.На початку18 століттяЗіньківщина стала ареною боротьби російських і шведських військ уПівнічній війні . [ред.₴Існування Зіньківського повітуДокладніше:Зіньківський повіт (Полтавська губернія) Зіньківський повітбув створений16 вересня 1781року після ліквідації залишків полкового устрою наЛівобережній Україні .Спочатку знаходився у складіЧернігівського , від1791року —Київського намісництва .У1796році Зіньків віднесено доМалоросійської губернії , а сам повіт розформовано. Знову створений27 березня 1803року в складіПотавської губернії .На межі ХVІІІ-ХІХ століття у повіті існував ряд державних і приватних господарств. Переважна більшість була дрібними напівкустарними виробництвами з переробки первинної сировини. Істотного розвитку набулоремісництво .На початку ХІХ століття повіт славився своїми ярмарками, які проводились в Опішні (4 рази на рік), Будищах (4 рази), Груні (3 рази),Куземині(3 рази),Ковалівці(3 рази),Бірках(2 рази).У дореволюційний період у Зінькові були чоловіча й жіноча гімназії, а 1 липня 1906 року відкрилися дворічні жіночі педагогічні курси.З 1900 року в повіті значно посилюється революційний рух. У грудні 1905 року відбулися мітинги і в Зінькові. Про ці події писала тогочасна газета «Полтавщина», а такожВ. Г. Короленкоу відомій статті «Сорочинська трагедія». [ред.₴Прихід до влади більшовиків У жовтні 1917 рокуТимчасовий урядбув повалений, почала утверджуватися радянська влада. Більшовики на місцях у більшості випадків були найбільш організованою і боєздатною силою. Пережив повіт і німецьку, а потімденікінськуокупацію.Із остаточним утвердженням радянської влади було впроваджено новий адміністративно-територіальний поділ: у березні 1923 року був утворений Зіньківський район[3] .У 1932–1937 роках Зіньківський іОпішнянський райониперебували в складі Харківської області, у 1937–1941 роках — у складі Полтавської. [ред.₴Сталінські репресії У 1932–1933 роках Зіньківщина стала жертвою голодомору . У кожному селі і хуторі були жертви. Так, наприклад, уМорозахпомерло 20 чоловік. А сусідній мальовничий хутір Мала Човнова взагалі перестав існувати.[4]Чорною хмарою пройшли сталінські репресії 1930-х років. За фіктивними звинуваченнями було арештовано повний склад (10 осіб) Зіньківського аматорського гуртка бандуристів, відомості про яких безслідно зникли. [ред.₴Німецько-радянська війна та післявоєнна відбудова
Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ .
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути насторінці обговорення . 6-9 жовтня 1941 року фашистські війська окупували район. Вороги встановили жорстокий окупаційний режим.6-19 вересня 1943 року частини 93-ї, 80-ї та 136-ї стрілецьких дивізій52-ї арміїзвільнили район від німецьких військ. Окупанти знищили 8252 житлових будинки, виробничих та культурно-побутових приміщень, вивезли 12530 голів великої рогатої худоби, 21 тисячу свиней. Завдано збитків на 1 млрд. 300 млн карбованців. На фронтахВеликої Вітчизняної війни , у партизанських загонах і підпіллі загинуло понад 11 тисяч земляків. На каторжні роботи до Німеччини було вивезено 5487 чол.[4]З перших днів звільнення в районі розпочалася післявоєнна відбудова народного господарства. На межі 1950-х-1960-х років керівництво району звертає особливу увагу на розвиток сільського господарства.У 1962 році відбулось об`єднання Зіньківського і Опішнянського районів. До 50-річчя радянської влади уВласівціспорудили міжколгоспний будинок відпочинку на 320 місць. У 1970 році Власівський санаторій «Сосновий бір» прийняв перших відвідувачів. У цьому ж році почалася газифікація. [ред.₴Перебудова У 1986 році за ініціативоюО. М. Пошивайлабув утворенийОпішнянський музей гончарства . У 1989 році його реорганізували в Опішнянський музей-заповідник українського гончарства. Пізніше тут створили інститут керамології .Багато юнаків — уродженців Зіньківщини служили в складі «обмеженого контингенту» вАфганістані . Не повернулися з афганської війни опішнянин Губарь Олександр Володимировичта Канівець Іван Дмитровичіз Заїченець. На їхню честь були названі вулиці в селах, встановлені меморіальні дошки.[4] [ред.₴Сучасна історія У вересні 1990 року була створена районна організація Української селянської спілки. А на початку 1991 року з`являються першіфермерськігосподарства.24 серпня 1991 року Україна стала незалежною державою, а 1 грудня цього ж року був проведений загальноукраїнський референдум. Позитивну відповідь на запитання про існування Української держави дали 96,54 % зіньківців.У 1991 році край відвідав славетний землякДмитро Нитченко , автор книги «Від Зінькова до Мельборну». У вересні 1999 року в Зінькові побували представникиООН . Гості виступили з програмою підтримки жінок-фермерів в Україні. З 1999 року в Опішні відбувається симпозіум гончарства.