Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:0525310100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1585
Рік віднесення до категорії міст:з 1985 року
Поділ міста:
Площа:32411539.8590941
Населення:,
Густота населення:1011.5 осіб/км²
Поштовий код:23500-23504
Телефонний код:+380-4344
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:28 травня
Міста-побратими:
Водойми:Мурашка, Ковбасна

Адреса:23500, Вінницька обл., Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Поштова, 13, 2-16-48
Веб-сторінка:
Мер міста:Жмурко Тимофій Станіславович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:32411539.8590941
Периметр:34911.6602095342
Сусіди:Гибалівська сільська радаШаргородська міська радаСлободо-Шаргородська сільська радаКопистиринська сільська радаНосиківська сільська радаПлебанівська сільська радаКозлівська сільська рада



Ша́ргород   (Княжа Лука, Плебановка) — місто вУкраїні , райцентрВінницької області . Розташований на Східному Поділлі над річкамиМурашкаі Ковбасна .
Історія5 травня 1383року литовський князьВітовтвидав грамоту на володіння землею з прилеглими лісами, де нині розташований Шаргород, Василеві Карачевському. У дарчій грамоті зазначалося, Карачевський повинен «вирубати ліс і на сирому корені заснувати Княжу Луку». Але ця місцевість довгий час залишалась малозаселеною. Пізніше, з1497року, Княжу Луку стали називати Карачевою Пустиню, за ім`ям першого її власника.1585року князьЯн Замойський(1545–1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудженнязамку . І все володіння і фортеця дістали назву Шаргород. 26 січня1588року Шаргород діставмагдебурзьке право , а також герб із таким зображенням:«Святий Флоріан, який має в правій руці щит із трьома списами (родовий герб Замойських), а в лівій кришталевий глек з водою i пожежу заливає, на пам`ять про те, що місто від войовничого колись Флоріана Шарого (родоначальника Замойських) назву дістало».Після Яна Замойського місто перейшло до його синаcандомирськоговоєводи —Томаша Замойського(1594–1638). Далі Шаргород перейшов до його доньки — Ани Барвари, яка була одружена з сандомирським воєводою —Олександром Конецпольським . Від нього Шаргородський ключ переходить до краківського каштеляна — Станіслава Конецпольського (1643–1682). До ключа крім міста належало 23 села. В загальному йому належало 10 міст, 186 сіл в подільському, брацлавському і київському воєводствах. Не маючи власних дітей, переписав Шаргород своєму стрийкові,брацлавськомувоєводі — Янові Олександрові Конецпольському (?—1719), від якого Шаргород перейшов до його родича брацлавського каштеляна — Леонарта Конецпольського. Від нього в1773до сандомирського воєводи — Юрія Олександра Любомирського, а від нього до його сина — до воєводи брацлавського і київського, одного з найбагатших людей того часу — Станіслава Любомирського(1704–1793). Він запросив до міставасиліаніві побудував в1719церкву. При ній була школа. Від нього Шаргород переходить до великого гетьмана литовського — Йозефа Сосновського (?—1783). Його донька Людвика одружилася з Йозефом Любомирським (1751–1817) і таким чином Шаргород знову перейшов до Любомирських. Пізніше Шаргород перейшов до старшого сина — Генрика Любомирського (1777–1817). Він був галицьким політичним діячем, меценатом і куратором Оссолінеум у Львові. Від нього Шаргород перейшов до його сина — князя Юрія Генрика Любомирського (1817–1872). Він відновив старий замок, який продав Шарівку своєму родичу —Романові Сангушкуз Славути. Останюю власницею була внучка князя Романа Сангушка — Юлія Потоцька, донька Альфреда Потоцького і Марії Сангушко.Кінець1580 -х років — активне заселення євреями. 1589 — була збудована синагога — накрита дахом в мавританському стилі.У1585року князьЯн Замойський (1545–1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудженнязамку . І все володіння, і фортеця дістали назву Шаргород. У1588році Шаргород діставмагдебурзьке право .У1640 -х роках місто було міцною фортецею і відігравало важливу роль в охороні південних кордонів від нападів кримських татар.Населення Шаргорода брало активну участь в боротьбі проти соціально-економічного гніту, а під часвизвольної війни українського народу 1648–1654 роківмістечко було зоною частих боїв. На початку серпня1648року загониМаксима Кривоносаштурмом оволоділи Шаргородом. Містечко увійшло до Брацлавського полкуДанила Нечая . Активно допомагало населення війську Богдана Хмельницького.ЗаАндрусівським перемир`ямШаргород відійшов до Польщі. Протягом другої половини XVII століття страждав від турецько-татарських набігів.У1672року турецька армія захопила Шаргород. Турки перейменували місто в Кучук-Стамбул (Малий Стамбул), зважаючи на його торгове значення. Двадцять сім років жителі Шаргорода терпіли від турецької неволі. З1699року містечко знову стає польським. Шляхта відновлює свої порядки, що викликає хвилю національно-визвольної боротьби у 1702–1704 роках.Щоб закріпити за собою українські землі, шляхта будує костьоли, монастирі. У другій половиніXVIII століттяполяки намагаються перетворити Шаргород в один з центрів підготовки єзуїтів на Поділлі.Після возз`єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Росії Шаргород увійшов доПодільської губернії . У1850року містечком став володіти князьРоман Станіслав Сангушко .Друга половинаXIX століттявизначна для жителів містечка значними зрушеннями в розвитку культури. З1870 -х років тут працювали повітове та церковнопарафіяльне училища. У1886року з`являється перша згадка про бібліотеку.Перша половина XX століття це боротьба міжармією Української Народної Республіки ,червоною армією , інтервентами, насадження комуністичної влади. Єврейська громада Шаргорода під час громадянської війни декілька разів страждала відпогромів . Після закінчення війни, в середині 1920-х років у місті був створений єврейський колгосп «Красний Пахарь». 1926 року євреї становили 61 % від загальної кількості населення Шаргорода (2697 особи), але вже в 1930-ті роки всі синагоги міста були закриті місцевою владою.Під часДругої світової війнитериторія південного Поділля була підконтрольна румунам і входила до так званої Трансністрії. В місті було створенегетто , куди переселялися євреї Бессарабії, Буковини і Румунії (до семи тисяч євреїв). Румуни не проводили масових розстрілів. Євреї шаргородськогогеттопомирали від хвороб та голоду. 1923року Шаргород стає районним центром, з населенням 2450 осіб. Довоєнний період позначився розвитком господарства і промисловості.22 липня 1941року гітлерівці захопили Шаргород і панували тут до20 березня 1944року, доки війська 2-го Українського фронту не звільнили містечко. Після війни Шаргород став відновлювати господарство.Десь наприкінці 80-х років минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменникаШолома Алейхема«Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок.Тепер Шаргород — впорядковане містечко, районний центр Вінниччини.У2006році уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат О. Погорельський, започаткував в Шаргороді Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Арт-містечко: Шаргород». Це такий собі фестиваль сучасного футуристичного мистецтва. До Шаргорода з`їхались художники-метафутуристи з різних країн світу: Росії, Німеччини, Ізраїлю. Трохи дивними були для нашого містечка картини художників, які малювали вони не лише на традиційних полотнах, а й на стінах магазинів, кіосків, на старих автомобілях (звісно, за згоди хазяїна). Досить неоднозначним є й ставлення жителів міста до заїжджих митців. Але, попри це, десь на початку серпня фестиваль у місті проходить щороку. Організатори навіть викупили колишній цукровий завод для того, щоб створити там свою резиденцію і школу мистецтв, де поступово ведуться ремонтні роботи і у відремонтованих цехах творять свої шедеври юні жителі міста. В серпні цього року до Шаргорода знову навідались художники, щоб потім, після двотижневого перебування, провести свої виставки в Києві, Москві та Венеції.У травні 2009 року київська художниця, учасниця групи «Р.Е.П.» («Революційно-експериментальний простір») Жанна Кадирова відкрила у Шаргороді пам`ятник невідомому пам`ятнику. Дві кольорові лавочки-графіки можна побачити у Києві, в парку біля Політехнічного університету, і на алеї поряд із Національним палацом мистецтв «Україна». Та пам`ятником пам`ятнику вона пишається найбільше. В одному з інтерв`ю художниця розповіла, що придумала його у Шаргороді 2 роки тому на скульптурно-архітектурному пленері. Відтоді артефакт зберігався на території колишнього цукрового заводу під охороною.31 травня 2008 року в місті відбулися урочистості з нагоди початку будівництва в Шаргороді єдиної в Україні Хресної дороги. Було закладено наріжний камінь із вмурованим камінцем з єрусалимського шляху, яким ішов Ісус Христос. Камінь, який символізує початок Хресної дороги, освятив посол Папи Римського в Україні, апостольський нунцій, Його Преосвященство архієпископ Кам`янець-Подільський Іван Юркевич. Хресна дорога простягатиметься на 2 км і матиме 14 стоянок-капличок для молитви.