Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:5123300000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1926
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1109217759.57024
Населення:▲ 31160179 ( 1.10.2011)
Густота населення:28.3 осіб/км²
Поштовий код:66500—66565
Телефонний код:+380-4864
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:66502, Одеська область, Любашівський р-н, смт. Любашівка, вул. Леніна, 97, 2-24-44
Веб-сторінка:http://lybashivka-rda.odessa.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Вовк Олексій Іванович
Голова ради:Байдиш Євдокія Степанівна

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:14Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:14Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1109217759.57024
Периметр:218220.617297931
Сусіди:Врадіївський район Ананьївський район Савранський район Кривоозерський район Балтський район Ширяївський район Миколаївський район



Любаші́вський райо́н  — адміністративна одиниця на північному сходіОдеської області України . Адміністративний центр — смт.Любашівка .
Історія На Любашівщині здавна існували люди. Стоянки кам`яного віку знайдені біля Познанки, Степанівки; а навколо Бокового і на берегах Кодими виявлені слідитрипільської культури( Пам`ятки Трипільської культури на Любашівщині ). Є також знахідкичерняхівської культури(залізний вік). В Любашівці знаходили пам`ятки бронзового часу. Залишилося чималоскіфськихкурганів.У 14—17 століттях навколишня територія була малозаселеною частиною так званогоДикого поля . По лівому березі р. Кодими трохи вище сіл Познанка, Гвоздавка Перша, Великий Бобрик проходив один із трьох магістральних шляхів (від Умані через Балту до Ольвіополя (суч. м. Первомайськ) і далі через Південний Буг до низинних переправ на Дніпрі), що з`єднували Україну з її південним сусідами — так званий Чорний або Шпаковий шлях. Він існував ще з 16 ст., по шляху йшли каравани за сіллю в Крим, за рибою на Дон і в Запоріжжя, з хлібом в Очаків.[1]У 17—18 століттях територія вздовж річокКодима ,Тилігул ,Чичикліястала стихійно заселятись. Прибували потомки запорізьких козаків і селяни, що тікали від панського гніту. Так виникли села на березі Кодими — Ясенове,Великий Бобрик , Познанка,Гольма . Села на протилежному березі ріки одержали дубльовану назву — Бобрик Другий, Познанка Друга. Після російсько-турецької війни, що завершилась Ясським миром (1792 р.), колонізацію став проводити царський уряд.Районний центр — селище міського типуЛюбашівка  — засноване у 18 столітті. В 1847 році Любашівка стала волосним центромАнаньївського повітуХерсонської губернії. Територія північніше Кодими входила до Подільської губернії ( Балтський повіт ).Трохи пізніше через навколишню місцевість пройшла залізниця, що сполучала Балту з Ольвіополем (зараз — це місто Первомайськ). У1868році збудованозалізничну станцію Любашівка , полустанокЗаплази . Залізниця, що була однією з перших в країні, значно прискорила економічний розвиток.За 10 верст від Любашівки знаходився великий маєток таємного радника Варанда, розташований при селах Великий Бобрик, Мазурівка і Бакша. Пізніше його викупила громада.Після встановлення Радянської влади в Любашівці було створено одну з перших в країні машино-тракторних станцій. Територія нинішньої Любашівщини, що тоді складалася із 2 районів (Любашівського і Троїцького), увійшла до складу Одеської області.Голодомор1932 — 1933 рр. винищив велику кількість населення Любашівщини. По району зареєстровано 2071 випадок опухання на ґрунті голоду і 737 смертельних випадків з цієї ж причини. Мало місце знаходження неідентифікованих трупів на дорогах і в селах, а також встановлені випадки людоїдства.[2] Намагаючись врятуватися, жителі чинили перешкоди спробам забрати у них їжу. Влада відповідала репресіями. Так, селоСвятотроїцьке(тодішній райцентр Троїцького району) було занесене на «чорну дошку»[3].
ПОСТАНОВА ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ТА РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА «ЧОРНУ ДОШКУ» СІЛ, ЯКІ ЗЛІСНО САБОТУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ від 6 грудня 1932 р. СНК и ЦК постановляют: За явный срыв плана хлебозаготовок и злостный саботаж, организованный кулацкими и контрреволюционными элементами, занести на черную доску следующие села:...5. с.Святотроицкое Троицкого района Одесской области;...В отношении этих сел провести следующие мероприятия: 1. Немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение ... торговли на месте и вывоз ... всех наличных товаров. 2. Полное запрещение колхозной торговли как для колхозов, колхозников, так и единоличников. 3. Прекращение всякого рода кредитования, проведение досрочного взыскания кредитов... 4. Проверку и очистку ... от всякого рода чуждых и враждебных элементов. Під часВеликої Вітчизняної війнимісцевість окуповано німецькими і румунськими силами. На території району діяв партизанський загін «Буревісник». Радянські війська повернулись у березні1944року. Наслідками війни були численні руїни (наприклад, була зруйнована станціяЗаплази ).У листопаді 1957 року був ліквідований Троїцький район.