Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5321810100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1620
Рік віднесення до категорії міст:з 1803 року
Поділ міста:
Площа:12893894.7707545
Населення:▼10 379 (01.01.2011)1
Густота населення:692 осіб/км²
Поштовий код:39200—204
Телефонний код:+380-5343
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:Ворскла, Великий Кобелячок

Адреса:39200, Полтавська обл, Кобеляцький р-н, м.Кобеляки, вул.Леніна,29
Веб-сторінка:http://kob-mr.3dn.ru/
Мер міста:Ісип Олександр Михайлович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:12893894.7707545
Периметр:20809.2029340523
Сусіди:Красненська сільська радаКобеляцька міська радаЗолотарівська сільська радаПідгорянська сільська радаСухинівська сільська радаКунівська сільська рада



Кобеля́ки(Кобиляк) —місто , районний центрКобеляцького районувПолтавській області .Розташоване на правому березі р.  Ворсклипри впадіннір. Кобелячки(звідси й назва), за 69 км відобласного центру(автошляхE584)та за 13 км від залізничної станціїКобеляки .
Історія Територія Кобеляк заселена у2 — 6 ст.Позначені на карті Данкерта , 1620—36 та Девіта, 1632. Опис міста середини17 ст.залишивтурецькиймандрівникЕвлія Челебі .До визвольної війни 1648—54 Кобеляки належали шляхтичуЮ. Немиричу , з 1648 стають сотенним містечкомПолтавського полку . Сотником Кобеляцької козацької сотні Гетьман Б. Хмельницький призначив Прокопа Борковського — «Реестр всего Запорожського войска, составленного 1649 года, октября 16 дня». Реєстр складено і підписано особисто Б. Хмельницьким. Прокіп Борковський належить до древнього роду графів Дунін-Борковських як і Василь Касперович Дунін-Борковський. А Василь Борковський внесений Б. Хмельницьким до Погребиської сотні Калницького полку. У Полтавському полку було також дві сотні Борковских, а до Лукомської сотні цього ж полку Б. Хмельницький записав Микиту Бурковського. У 1660—68 тут були 1-а і 2-а Кобеляцькі козацькі сотні. 1657містечко знову захопивЮ. Немирич , але у наступному році він був розбитийМартином Пушкарем . Розвиваються цехи теслярів, кравців, шевців, серед промислів — млинарство та винокуріння.1722 за жителями міста записані 25 «постійних» та «весняних»млинів , 5 ґуралень, 5 солодовень. 1760 граф Воронцовпривласнює в Кобеляках частину селянських та козацьких дворів. 1768, під часросійсько-турецької війни , місто захопили й зруйнуваликримські татари .З1765Кобеляки входили до Катерининської провінціїНоворосійської губернії , у 1773—83 — ротне місто Дніпровського шкіперського полку, з 1796 належало доКременчуцького повіту Малоросійської губернії , з 1803 — повітове містоКобеляцького повіту Полтавської губернії . 1828року створенаміська Дума , згодом — поштова станція.1843року Кобелякам присвоєногерб . У середині19 століттячерез місто пролягали торгові тракти наКатеринослав ,ПолтавутаКременчук . Відбувалося 5 ярмарків на рік. У1859в місті проживало 7993 жителів; у1863  — 9424 жителів; у1897  — 10 487 жителів.За даними на1859рік у місті мешкало 7993 особи (3870 чоловічої статі та 4123 — жіночої), налічувалось 935 дворових господарств, існували 9 православних церков, єврейська молитовна школа, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція, відбувалось 5ярмарківна рік та базари[2]. 1870року введено до ладу залізничну станціюКобеляки . У1859відкрито повітову лікарню. У місті також працювали 4 училища,прогімназія , жіноча гімназія, комерційне училище та чоловіча гімназія та 7 шкіл, Народний будинок з драматичним колективом під керівництвом С. Г. Киреєва. З1905членом постійної трупи був уродженець містаШкурат Степан Йосипович , згодом актор українського театру і кіно,народний артист УРСР . Станом на1910в Кобеляках проживало 11 087 жителів, було З парових млини, 4 ковбасні та 5 кондитерських заводів, 2 заводи мінеральних вод, пивоварня, друкарня Б. І. Брагилевського. Громадський парк існує з1917року.1916в місті мешкало понад 20 тис. ос. (у тому числі біженці). Під час першої російської революціїв Кобеляках сталося Кобеляцьке селянське заворушення 1905. У 1905 році вийшла перша в місті газета «Земля» , у1911і1913роках виходила щоденна газета «Кобелякское слово» .Радянську владу встановлено9 січня 1918року. У січні 1919 створена повітова парторганізація більшовиків, що налічувала 60 чоловік. Стала виходити газета «Голос бедноты» .18 січня 1920створено Кобеляцький ревком. Були організовані міліція та народний суд, націоналізовані друкарня та парові млини. Почала виходити газета «Вісті Кобеляцького повітвиконкому та парткому КП(б)к».1921 – 1926в Кобеляках організовано 9 кооперативних об`єднань: «Зоря», «Мило», «Швейтекстиль», «Культура» тощо. Працювали 2 шкіряних заводи, 5 сукновалень, 14 кузень, слюсарна майстерня, черепичний завод, З хлібопекарні.1922року відкритий Народний театр.З1923Кобеляки — райцентр Полтавської округи, з1932  — Харківської, з вересня1937  — Полтавської області. На15.03 .1923у місті налічувалось 12 395 жителів, на17.12 .1926  — 10984 жителів.У1925 — 30працювала кооперативно-торгова школа, у1930 — 35  — педагогічний технікум, з1934  — зоотехнічна школа, з1936  — середня медична. Працювали також 3 середні, 3 неповні середні й 1 початкова загальноосвітня школи. Діяли дитяче містечко ім. В. Г. Короленка на 1 тис. дітей-сиріт, Палац культури на 400 місць, 5 клубів, 3 бібліотеки. У період німецько-фашистської окупації ( 15.09 .1941  —25.09 .1943 ) гітлерівці вбили 771 ос., знищили 186 будинків громадського призначення.